м. Вінниця
01 лютого 2022 р. Справа № 120/12969/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб та податку на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 30277,69 грн. Вжиті позивачем заходи щодо погашення боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату, відтак позивач просить суд стягнути такий борг.
Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою від 29.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
11.10.2021 на підставі ч. 3 ст. 171 КАС України, з метою отримання інформації щодо офіційної реєстрації місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 , було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
27.10.2021 відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області надав суду відповідь на запит, у якому не надано інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 7 ст. 171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Частиною першою статті 130 КАС України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З метою інформування відповідача про надходження позовної заяви до суду, а також про його право на подання заяв по суті справи, 29.10.2021 опубліковано відповідне оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи те, що станом на час прийняття рішення у справі відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно з наявними у справі доказами у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 30277,69 грн, з них: з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 30102,84 грн основного платежу; з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 174,85 грн штрафних санкцій.
Заявлена до стягнення сума податкового боргу відповідача з податку на доходи з фізичних осіб виникла у зв'язку із несплатою визначеної контролюючим органом суми податкового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень форми "Ф" №305034-5006-0228 від 18.10.2018 на суму 6742,29 грн, №305033-5006-0228 від 18.10.2018 на суму 9166,27 грн, №11438-2404-0228 від 16.02.2021 на суму 7097,14 грн.
Заявлена до стягнення сума податкового боргу відповідача з податку на доходи з фізичних осіб виникла у зв'язку із несплатою застосованих контролюючим органом штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0152055006 від 04.12.2018 на суму 235,10 грн.
З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п. 36.1, п.п. 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
За приписами п. 51.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №305034-5006-0228 від 18.10.2018, №305033-5006-0228 від 18.10.2018, №11438-2404-0228 від 16.02.2021, №11437-2404-0228 від 16.02.2021 грн та № 0152055006 від 04.12.2018 були направлені на податкову адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Однак, у зв'язку з неможливістю його вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв'язку на адресу відправника.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно із п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, податкові повідомлення-рішення №305034-5006-0228 від 18.10.2018, №305033-5006-0228 від 18.10.2018, №11438-2404-0228 від 16.02.2021, №11437-2404-0228 від 16.02.2021 грн та № 0152055006 від 04.12.2018 вважаються врученими відповідачеві відповідно до вимог, встановлених ПК України. Інформація щодо оскарження вказаних рішень в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня.
Таким чином, сума грошового зобов'язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 30102,84 грн основного платежу та з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 174,85 грн штрафних санкцій в контексті вищенаведених норм чинного законодавства є податковим боргом.
За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляло податкову вимогу № 187037-50 від 07.05.2018 на суму податкового боргу 4899,12 грн. Однак, у зв'язку з неможливістю її вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв'язку на адресу відправника, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого конверта. На підставі п. 42.2 ст. 42 ПК України податкова вимога №290911-50 від 15.10.2019 вважається врученою відповідачу.
Податкова вимога ні в адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржена. Доказів погашення податкового зобов'язання відповідачем - платником податків в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду не надано.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 30277,69 грн, яка також підтверджується обліковими даними платника, довідкою про суму податкового боргу.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За приписами п.п. 95.2, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 30277,69 грн (тридцять тисяч двісті сімдесят сім гривень шістдесят дев'ять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43142454)
Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович