26 січня 2022 р. Справа № 120/14541/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Панасюк В.В.,
представника позивача Москалюка О.В.,
представника відповідача Обревко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування рішень,
01.11.2021 до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Управління Держпраці у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування наказу від 15.07.2021 № 799-о "Про проведення заходу державного контролю";
- визнання протиправною та скасування постанови від 30.08.2021 № ВН 4450/1350/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 120000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15 та 19 липня 2021 року посадовими особами Управління Держпраці у Вінницькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань контролю за додержанням законодавства про працю. За результатами інспекційного відвідування складено Акт № ВН 4450/1350/АВ від 28.07.2021, яким зафіксовано, що під час проведення заходу державного контролю в мережі магазинів, що належать позивачці, до роботи в інтересах ФОП ОСОБА_1 були допущені 13 осіб, з них на двох працівників не отримано документального підтвердження укладення письмових трудових договорів. Відтак, на думку відповідача, зазначені особи допущені позивачкою до роботи без оформлення з ними трудових договорів та подання повідомлення до органів державної податкової служби про прийняття працівників на роботу.
На підставі вказаного акту відповідач прийняв постанову від 30.08.2021 за № ВН 4450/1350/АВ/ТД-ФС, якою на позивачку накладено штраф у розмірі 120000,00 грн у зв'язку з порушенням вимог трудового законодавства.
Позивачка вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними та зазначає, що Управління Держпраці у Вінницькій області провело захід державного контролю за відсутності підстав, визначених Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", та у непередбаченій ним формі інспекційного відвідування.
Крім того, відповідач порушив порядок проведення заходу державного контролю, оскільки здійснив перевірку за відсутності ФОП ОСОБА_1 , без пред'явлення до початку перевірки визначених законом документів (направлення та службового посвідчення) та з перевищенням строку здійснення позапланового заходу, який не може перевищувати двох робочих днів.
Також позивачка заперечує виявлені порушення вимог законодавства про працю та вказує на те, що у відповідача відсутні допустимі докази, які б підтверджували факт допуску двох осіб до роботи в інтересах ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудового договору.
Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.12.2021.
18.11.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідач зауважує, що відповідно до пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки тощо. Водночас суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок призначення заходів державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, має право не допустити посадових осіб контролюючого органу (інспекторів праці) до такої перевірки. Якщо ж допуск відбувся, надалі предметом розгляду може бути лише суть порушень, виявлених під час проведення заходу.
Також відповідач зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування належних позивачці магазинів було встановлено факт допуску до роботи двох працівників без оформлення трудових відносин та без повідомлення про їх прийняття на роботу до територіальних органів державної податкової служби за місцем обліку. При цьому, як вважає відповідач, вказаний факт зафіксований належним чином, а саме в Акті № ВН 4450/1350/АВ від 28.07.2021 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) та підтверджується матеріалами перевірки, у тому числі доказами відеофіксації правопорушення.
Ухвалою суду від 06.12.2021, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 23.12.2021.
Після оголошення перерви, розгляд справи по суті продовжено 26.01.2022.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги повністю підтримав та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.
Представниця відповідача позов заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вважає оскаржувані наказ та постанову правомірними, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема дослідженні в судовому засіданні матеріали відеофіксації правопорушення, суд встановив таке.
Позивачка ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована 04.04.2017 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Основний вид господарської діяльності позивачки - 47.11 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами".
Свою підприємницьку діяльність позивачка здійснює через мережу магазинів під назвою "Домашній маркет" за наступними адресами у м. Вінниці: вул. Немирівське шосе, тролейбусна зупинка "вул. Максима Шимка"; АДРЕСА_1 , тролейбусна зупинка " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; проспект Юності, 10-А; АДРЕСА_2 , тролейбусна зупинка "вул. Зої Ткаченко"; вул. Л. Толстого, 6.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV, пп. 3 п. 5 Порядку № 823 та на підставі окремого доручення Держпраці від 02.07.2021 № Д233/1/4.1-21 "Про забезпечення проведення інспекційних відвідувань суб'єктів господарювання", начальником Управління Держпраці у Вінницькій області прийнято наказ від 15.07.2021 № 799-о "Про проведення заходу державного контролю".
Вказаним наказом головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області Підлубній Т.Ю. за участю заступника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області Партій В.М. доручено провести позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у магазинах за місцем здійснення нею підприємницької діяльності (згідно з переліком) з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Захід державного контролю провести з 15.07.2021 по 28.07.2021.
15.07.2021 посадовим особам Управління Держпраці у Вінницькій області Підлубній Т.Ю. за участю ОСОБА_2 видано направлення № 370/04-03 на проведення заходу державного контролю щодо ФОП ОСОБА_1 за адресами мережі продуктових магазинів "Домашній маркет" у м. Вінниці (вул. Немирівське шосе, тролейбусна зупинка "вул. Максима Шимка"; вул. Київська, тролейбусна зупинка "Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги"; проспект Юності, 10-А; АДРЕСА_2 , тролейбусна зупинка "вул. Зої Ткаченко"; вул. Л. Толстого, 6). Строк проведення заходу: початок - 15.07.2021, завершення - 28.07.2021.
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо позивачки складено Акт від 28.07.2021 № ВН 4450/1350/АВ.
Відповідно до вказаного акта в ході інспекційного відвідування, що мало місце 15.07.2021, інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області встановлено наступне:
1) за адресою: АДРЕСА_2 , зупинка тролейбусу "вул. Зої Ткаченко": за прилавком знаходились дві особи жіночої статі у фірмовому одязі; одна особа ідентифікували себе як ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та зазначила, що працює недавно. Інша особа ідентифікувала себе як ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
2) за адресою: АДРЕСА_3 : за прилавком знаходилась особа жіночої статі у фірмовому одязі, яка ідентифікувала себе як ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) і зазначила, що працює з 07 місяця;
3) за адресою: АДРЕСА_1 , зупинка тролейбусу "Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги": товар продавали дві особи жіночої статі у фірмовому одязі і одна особа працювала з документами. Одна особа жіночої статі ідентифікувала себе як ОСОБА_6 . Інша особа жіночої статі відмовилась назвати себе і почала знімати фартух і кепку з надписом "Домашній маркет". Згодом ця особа прочитала прізвище і ім'я з трудового договору ОСОБА_5 (трудовий договір укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ). Однак зазначена інформація викликала сумніви щодо її достовірності, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 працює за іншою адресою (м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, тролейбусна зупинка "вул. Максима Шимка". Інспектори праці викликали працівників правоохоронного органу для ідентифікації працівника магазину. На виклик прибув наряд патрульної поліції - сержант поліції ОСОБА_7 та лейтенант поліції ОСОБА_8 , які встановили зазначену особу як ОСОБА_9 . Особа, яка працювала з документами, ідентифікувала себе як ОСОБА_10 ;
4) за адресою: АДРЕСА_4 : знаходились три особи жіночої статі, а саме дві особи на касі і одна особа розміщувала товари на прилавках магазину. Особи ідентифікувала себе як ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
5) за адресою: АДРЕСА_5 : на касі продавала товар особа жіночої статі у фірмовому одязі та ідентифікувала себе як ОСОБА_14 .
Крім того, в ході інспекційного відвідування 19.07.2021 інспекторами праці здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_5 та встановлено, що у магазині знаходились чотири особи жіночої статі у фірмовому одязі: 1) ОСОБА_14 , 2) одна особа жіночої статі виставляла на прилавок товари, на прохання інспектора праці ідентифікувати себе відмовилась, 3) одна особа жіночої статі розміщувала товари на полицях, на прохання інспектора праці ідентифікувати себе відмовилась, 4) одна особа жіночої статі продавала товари на касі, на прохання інспектора праці ідентифікувати себе відмовилась.
У зв'язку з неможливістю ідентифікувати трьох осіб жіночої статі, інспектори праці викликати працівників правоохоронних органів для встановлення осіб, які виконували роботу в магазині. Працівниками патрульної поліції м. Вінниці ідентифіковано двох осіб жіночої статі: ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Третю особу жіночої статі ідентифікувати не вдалось, оскільки вона залишила робоче місце. При цьому ОСОБА_14 зазначила, що ця особа прийшла з іншого магазину, щоб допомогти, тому що у них санітарний день. Крім того, за словами ОСОБА_14 цю особу звати ОСОБА_17 .
Відповідно до наданих документів ФОП ОСОБА_1 оформила трудові відносини з наступними 12 працівниками: ОСОБА_18 - прийнята на посаду адміністратора з 18.05.2021; ОСОБА_14 - прийнята на посаду адміністратора з 01.07.2021; ОСОБА_12 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 01.07.2021; ОСОБА_19 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 01.07.2021; ОСОБА_5 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 01.07.2021; ОСОБА_11 - прийнята на посаду адміністратора з 07.07.2021; ОСОБА_20 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021; ОСОБА_13 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021; ОСОБА_4 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021; ОСОБА_3 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021; ОСОБА_6 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021; ОСОБА_10 - прийнята на посаду продавця продовольчих товарів з 07.07.2021.
Окрім того, 26.07.2021 ОСОБА_21 (представник за довіреністю ФОП ОСОБА_1 ) надав документи, а саме належним чином завірені копії трудових договорів, наказів про прийняття на роботу, повідомлення до ДПС та квитанцію № 2 щодо таких працівників: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (прийняті на посаду продавців продовольчих товарів з 19.07.2021).
Відтак Актом № ВН 4450/1350/АВ від 28.07.2021 зафіксовано порушення позивачкою ФОП ОСОБА_1 вимог абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яке полягало у допуску до роботи двох осіб без належного оформлення трудових відносин та без надіслання повідомлення до органів ДПС про їх прийняття на роботу: одна особа ідентифікована працівниками поліції як ОСОБА_9 - працювала в інтересах підприємиці 15.07.2021 в магазині за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, зупинка тролейбусу "Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги"; інша особа на ім'я Алла - працювала в інтересах підприємиці 19.07.2021 в магазині за адресою: АДРЕСА_5 , однак залишила робоче місце та у зв'язку з цим не була повністю ідентифікована.
На підставі вказаного акту 30.08.2021 начальником управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову № ВН 4450/1350/АВ/ТД-ФС про накладання штрафу за порушення законодавства про працю, якою на позивачку накладено штраф у розмірі 120000,00 грн (по 60000,00 грн за кожний випадок фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору).
Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, 01.11.2021 позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (далі - Конвенція Міжнародної організації праці), система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов'язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.
Згідно з п. "а" ст. 3 вказаної Конвенції завданнями системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону № 877-V, відповідно до частин 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
Надалі такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Головне управління Держпраці наділене контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Відповідно до положень статті 265 КЗПП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (Порядок № 823).
На час призначення та проведення позапланового заходу державного контролю щодо позивачки вказаний Порядок був чинним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову КМУ № 823 визнано нечинною.
Водночас, за змістом частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки вказані вище судові рішення не містять жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ № 823 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто з 14.09.2021.
Отже, норми цього правового акта Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі № 620/1055/19, постанові від 17.08.2021 у справі № 20/3185/19-а та інших.
Відтак суд вважає, що при наданні оцінки спірним правовідносинам необхідно застосовувати норми Порядку № 823, який регламентує питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 823 передбачено підстави для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема:
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
Тобто такими джерелами також вважаються:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
Судом встановлено, що позаплановий захід державного контролю щодо ФОП ОСОБА_1 проведений на виконання наказу начальника Управління Держпраці у Вінницькій області від 15.07.2021 № 799-о, прийнятого з підстав, встановлених у пп. 3 п. 5 Порядку № 823, та у зв'язку з отриманням доручення Держпраці від 02.07.2021 № Д233/1/4.1-21 про забезпечення проведення інспекційних відвідувань окремих суб'єктів господарювання, у тому числі ФОП ОСОБА_1 .
В направленні на проведення заходу державного контролю зазначено, що воно видане відповідно до наказу від 15.07.2021 № 799-о та буде проведено у формі інспекційного відвідування з метою виявлення неоформлених трудових відносин на підставі пп. 3 п. 5 Порядку № 823.
Отже, посилання позивачки на неправомірність проведення відповідачем заходу контролю (інспекційного відвідування) суд відхиляє, оскільки такий захід (інспекційне відвідування) був призначений відповідно до вимог чинного на той час законодавства і з передбачених ним підстав.
При цьому враховуються висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 340/3112/19.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Пунктом 9 Порядку № 823 встановлено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
За приписами пунктів 10 та 11 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктами 16-23 Порядку № 823 передбачено наступний порядок складення акта інспекційного відвідування, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю, - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.
У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Головне управління Держпраці у Вінницькій області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями, за наслідками яких вправі складати акти перевірок та, за наявності порушень, - приписи про їх усунення, а також вживати заходів до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
Крім того, суд доходить висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.02.2021 у справі № 300/2156/19, від 01.09.2021 у справі № 520/13660/19 та від 27.10.2021 у справі № 160/1245/20.
Отже, при вирішенні справи суд не бере до уваги доводи позивачки в частині неправомірності такої форми заходу державного нагляду як інспекційне відвідування та порушення відповідачем строків його здійснення (враховуючи, що тривалість інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не перевищила максимально допустимих 10 робочих днів згідно з пунктом 9 Порядку № 823).
Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Таким чином, проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин можливе щодо будь-яких приміщень, що належать об'єкту відвідування, а їх кількість протягом строку проведення державного заходу не обмежується.
При цьому в силу вимог пункт 8 Порядку № 823 інспектор праці зобов'язаний пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення та надати для ознайомлення копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування.
Втім, на думку суду, факт ухилення суб'єкта господарювання від участі в інспекційному відвідуванні не може перешкоджати проведенню відвідування та фіксації порушення, якщо таке буде виявлене. В іншому разі інспекційне відвідування буде позбавлене сенсу, а притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства про працю стане неможливим.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів відеофіксації правопорушення встановлено, що під час інспекційного відвідування 15.07.2021 магазину за адресою: АДРЕСА_1 , зупинка тролейбусу "Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги", та 19.07.2021 магазину за адресою: АДРЕСА_5 , інспектори праці Управління Держпраці у Вінницькій області Підлубна Т.Ю. та ОСОБА_2 мали при собі усі необхідні для проведення інспекційного відвідування документи, зокрема службові посвідчення та направлення, на першу ж вимогу повідомляли про наявність цих документів усім заінтересованим особам та пред'являли їх для огляду на вимогу тих суб'єктів, які мають на це право.
Крім того, інспектори чітко та неодноразово повідомляли про підстави проведення заходу та предмет перевірки, наголошували на тому, що інспекційне відвідування здійснюється з метою виявлення можливих випадків неоформлених трудових відносин.
На відеозаписі також зафіксовано, що під час інспекційного відвідування від 15.07.2021 був присутній ОСОБА_21 , який назвався представником ФОП ОСОБА_1 . В ході перевірки ця особа відстоювала інтереси позивачки перед посадовими особами Держпраці та в їх присутності телефоном спілкувалася із ОСОБА_1 , інформуючи її про хід інспекційного відвідування та вимоги інспекторів.
Більше того, з матеріалів відеофіксації видно, що інспектори праці телефоном, за згодою позивачки та її представника, повідомляють ФОП ОСОБА_1 про підстави інспекційного відвідування та пропонують з'явитися на місце проведення заходу і надати усі документи, що стосуються предмета перевірки. Натомість позивачка на місце проведення інспекційного відвідування не прибула та заявила, що надасть доручення ОСОБА_21 , який і буде представляти її інтереси під час проведення перевірки.
Також суд враховує, що позаплановий захід щодо ФОП ОСОБА_1 здійснювався в період з 15 по 28 липня 2021 року, позивачка достовірно знала про проведення заходу державного контролю від початку його проведення, а відтак мала реальну можливість бути присутньою під час проведення інспекційного відвідування та надати відповідачу необхідні для перевірки документи на підтвердження оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Крім того, з матеріалів перевірки вбачається, що представник позивачки ОСОБА_21 брав участь у перевірці, надавав письмові пояснення щодо виявлених порушень, а після оформлення акта № ВН 4450/1350/АВ від 28.07.2021 підписав його із запереченнями та отримав копію направлення від 15.07.2021 № 370/04-03, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 823.
Судом також з'ясовано, що представник позивачки ОСОБА_21 отримав вимогу про надання документів № ВН 4450/1350/ПД від 15.07.2021 та на її виконання надав відповідачу окремі документи.
Отже, сукупність досліджених під час розгляду справи доказів свідчить про те, що посадові особи Управління Держпраці у Вінницькій області були допущені позивачкою до проведення заходу державного контролю (інспекційного відвідування), а представник позивачки брав участь у її проведенні, виконував законні вимоги інспекторів праці та реалізовував права, якими наділений суб'єкт господарювання (фізична особа-підприємець) в процесі проведення відповідного заходу. Водночас і позивачка, і її представник були достовірно обізнані як з правовими, так і з фактичними підставами інспекційних відвідувань, а також строком проведення заходу державного контрою.
Відтак доводи позивачки щодо неправомірності інспекційних відвідувань та їх здійснення без присутності позивачки суд до уваги не бере.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як встановлено з матеріалів справи, за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо ФОП ОСОБА_1 відповідач склав Акт від 28.07.2021 № ВН 4450/1350/АВ, в якому зафіксував ряд порушень вимог законодавства про працю, а саме те, що позивачкою здійснено допуск 2 (двох) осіб до праці без оформлення з ними трудових відносин, які мали б бути документально підтверджені відповідними наказами суб'єкта господарювання на підставі трудових договорів, укладених в письмовій формі, допуск осіб до виконання роботи до подання повідомлення до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Обставини вчиненого правопорушення детально описані у самому акті та повністю підтверджується матеріалами перевірки, в тому числі доказами відеофіксації процесу проведення заходу контролю.
Аналізуючи перебіг подій, пов'язаних з інспекційним відвідуванням позивачки, суд не вбачає підстав дійти висновку, що у ситуації, яка склалась, інспектори праці діяли неправомірно чи недобросовісно.
Суд враховує, що на досліджених в судовому засіданні відеозаписах чітко зафіксовано порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яке полягало у допуску до виконання роботи в інтересах ФОП ОСОБА_1 двох осіб без оформлення трудових відносин.
Так, одна особа жіночої статті працювала в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , зупинка тролейбусу "Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги", та була викрита в ході проведення інспекційного відвідування 15.07.2021.
З відео чітко видно, що зазначена особа виконувала роботу продавця магазину " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", була вбрана у відповідний фірмовий одяг (кепку та халат) та до моменту оголошення інспекторами праці про проведення перевірки поводилася як працівниця цього продовольчого магазину. Надалі особа самоусунулася від виконання роботи, зняла вбрання з логотипом "Домашній маркет" та відмовилася називати своє прізвище, ім'я та по батькові, а також прізвище роботодавця, що, однак, у підсумку було встановлено відповідачем із залученням працівників поліції.
Ба більше, така особа спочатку намагалася видати себе за іншу особу - ОСОБА_5 , яка дійсно уклала трудовий договір з ФОП ОСОБА_1 , але надалі була ідентифікована поліцією як громадянка ОСОБА_9 , з якою позивачка трудових відносин не оформляла.
Описана вище поведінка вказаної особи безсумнівно свідчить про її намагання приховати факт неофіційного працевлаштування. Інакше особі було достатньо назвати своє справжнє ім'я та повідомити про свого роботодавця.
При вирішенні справи суд критично оцінює доводи позивачки про те, що частина приміщення магазину по АДРЕСА_1 була передана в оренду іншим підприємцям і, ймовірно, ОСОБА_9 працювала на когось із них.
По-перше, один лише факт підписання між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_22 і ФОП ОСОБА_23 договорів суборенди № 1/9 від 01.09.2020 та № 42/4 від 01.04.2021 жодним чином не підтверджує того, що вказані наймачі дійсно використовували 15.07.2021 частину орендованого за договором приміщення для здійснення своєї господарської діяльності. Натомість будь-яких інших доказів, які б це підтверджували, позивачкою не надано ані під час проведення заходу державного контролю, ані під час судового розгляду. До того ж з відеозапису не видно, щоб приміщення магазину було поділене на окремі частини з метою здійснення підприємницької діяльності різними суб'єктами господарювання. Навпаки, візуально - це продовольчий магазин з єдиним прилавком, касою та продавцями.
По-друге, зафіксовані на відеозаписі офіційні працівники є працівниками ФОП ОСОБА_1 , виконували роботу разом із ОСОБА_9 і були у такому ж фірмовому вбранні. При цьому Головняк, маючи намір ввести в оману інспекторів праці щодо своєї особи, зчитала прізвище саме з трудового договору, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (працівниця іншого магазину позивачки).
По-третє, жоден із присутніх в магазині на час проведення інспекційного відвідування працівників, включно із самою ОСОБА_9 , не повідомляли про те, що в магазині також здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_22 або ФОП ОСОБА_23 , і що будь-хто із присутніх виконує роботу в їх інтересах. Не зазначає про це і представник позивачки ОСОБА_21 , який в розмові з інспекторами підтверджує, що в магазині здійснює підприємницьку діяльність саме ФОП ОСОБА_1 .
По-четверте, позивачкою під час проведення заходу контролю не надано жодних документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_9 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_22 або ФОП ОСОБА_23 .
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що посилаючись на суборенду частини приміщення магазину по АДРЕСА_1 іншими підприємця, позивачка у такий спосіб намагається уникнути від встановленої законом відповідальності за виявлене правопорушення.
Крім того, на відеоматеріалах також зафіксовано, що під час інспекційного відвідування магазину ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 роботу в інтересах позивачки виконує особа жіночої статті, яка у зв'язку з приходом інспекторів праці залишила своє робоче місце ще до приїзду працівників поліції, а відтак не була ідентифікована. Водночас інша працівниця магазину, а саме ОСОБА_14 , повідомила, що цю особу звати ОСОБА_17 і що вона начебто прийшла з іншого магазину допомогти, оскільки у магазині сьогодні санітарний день.
Суд одразу зауважує, що дослідженими відеозаписами процесу перевірки підтверджується той факт, що особа (ймовірно ОСОБА_17 ) дійсно виконує роботу продавця у належному позивачці магазині, оскільки перебуває у фірмовому вбранні за місцем касира та відпускає товар покупцям. Також на відео зафіксовано факт відмови цієї особи назвати своє ім'я, а також те, що ця особа була відсутня у приміщенні магазину на момент приїзду патрульних поліцейських.
Відтак суд доходить висновку, що вказана особа умисно покинула своє робоче місце, злякавшись приходу інспекторів праці та виклику працівників поліції. Між тим, ця обставина, на переконання суду, жодним чином не свідчить про відсутність у діях позивачки складу правопорушення, адже визначальним у даному випадку є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Водночас такий факт зафіксований та підтверджується належними і допустимими доказами.
Позивачка зазначає, що особа на ім'я ОСОБА_17 , яка 19.07.2021 перебувала в магазині по АДРЕСА_5 , є ОСОБА_24 , яка в санітарний день виконувала налаштування касового обладнання за цивільно-правовим договором № 7/7 від 12.07.2021.
Проте суд критично оцінює наведені доводи, оскільки, як вже зазначалося вище, на відеозаписі зафіксовано, що ця особа перебуває за місцем касира, одягнена у фірмове вбрання та здійснює продаж товарів. До того ж, якби ця особа дійсно була ОСОБА_24 , то очевидним, на думку суду, є те, що вона б не відмовлялася назвати себе на прохання інспекторів праці і, тим паче, потайки не залишала б приміщення магазину у зв'язку з викликом працівників поліції.
Також суд враховує, що зафіксована на відео ОСОБА_14 , яка офіційно працює у магазині та представилась адміністратором, пояснює інспекторам праці та поліцейським, що цю особу звати ОСОБА_17 і що вона прийшла з іншого магазину допомогти у санітарний день. Тобто сама ОСОБА_25 не ідентифікує її як ОСОБА_26 - надавача послуг з обслуговування касового апарату.
На підтримку версії про те, що особа на ім'я ОСОБА_17 є працівником іншого магазину, позивачка також надає наказ № 1 від 16.07.2021 про проведення санітарного дня в приміщенні та на прибудинковій території торгової точки по АДРЕСА_5 .
Разом з тим суд зауважує, що вказаним наказом не визначено ані дати проведення санітарного дня, ані переліку працівників інших магазинів, які залучаються до виконання необхідних для цього робіт.
Більше того, з відеозаписів видно, що в момент інспекційного відвідування магазин відчинений та працює у звичайному режимі, жодних ознак того, що проводяться якісь санітарні роботи немає.
Відтак суд вважає безпідставними і не бере до уваги твердження позивачки про те, що 19.07.2021 в магазині по АДРЕСА_5 проводився санітарний день і у зв'язку з цим були залучені інші "офіційні" працівники, зокрема ОСОБА_24 та ОСОБА_10 .
При цьому суд наголошує, що присутність зазначених осіб в магазині під час інспекційного відвідування не зафіксована, тоді як ОСОБА_27 взагалі працює в іншому магазині позивачки і до цього вже була ідентифікована інспекторами праці.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Це вкрай важливо, адже без оформлених трудових відносин особа позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні) Конституції України.
Пряма заборона щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, також закріплена нормами частини четвертої статті 24 КЗпП України.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).
У постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органом про прийняття працівника на роботу" зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Тобто зазначеною постановою Уряду України передбачено обов'язок з подання повідомлення про прийняття працівника на роботу власником підприємства до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із зазначених способів.
Як встановлено відповідачем під час здійсненя інспекційного відвідування, в порушення вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 фактично допустила 2 (двох) осіб до виконання роботи (продажу товару) без укладення трудового договору, оформленого наказом, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказане порушення зафіксоване в Акті Управління Держпраці у Вінницькій області від 28.07.2021 № ВН 4450/1350/АВ та додатково підтверджується іншими матеріалами перевірки, зокрема відеозаписами процесу інспекційного відвідування, які є належними і допустимими доказами та у своїй сукупності підтверджують виявлені порушення вимог законодавства про працю.
В силу приписів статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, беручи до уваги виявлені під час інспекційного відвідування порушення вимог законодавства про працю з боку позивачки та факт ненадання інспекторам праці підтверджуючих документів на їх спростування, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова від 30.08.2021 за № ВН 4450/1350/АВ/ТД-ФС про накладення на позивачку штраф у розмірі 120000,00 грн є правомірною і підстав для її скасування під час розгляду справи не встановлено.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2020 у справі № 824/774/16-а, згідно з якою будь-які процедурні порушення (в тому числі описки), пов'язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства, оцінюються судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягнення балансу, зокрема між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників; такі формальні неточності не можуть бути самостійною підставою для скасування по суті правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, спрямованого на забезпечення законності та захист інтересів працівників в процесі реалізації ними конституційного права на працю.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши основні доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, позивачка немає права на відшкодування понесених в цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 );
2) відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39845483, місцезнаходження: вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, 21050).
Повне судове рішення складено 07.02.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович