31 січня 2022 р. Справа № 120/17046/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд у судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку,
30.11.2021 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Тишківського С.Л., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці вихідної допомоги при звільненні з органів прокуратури;
- стягнення з відповідача на користь позивачки вихідної допомоги при звільненні з органів прокуратури у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 18031,30 грн;
- стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 30.10.2021 по день ухвалення рішення, виходячи із розрахунку 954,04 грн за один робочий день.
Ухвалою суду від 03.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 161 КАС України. Судом встановлено, що при зверненні до суду через підсистему "Електронний суд" представник позивачки не надав суду доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів. Крім того, позивачка недоплатила судовий збір у сумі 908,00 грн. Відтак позивачці надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
20.12.2021 до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій позовної заяви з доданими до неї документами та квитанцію про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.
Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
28.01.2022 поштою до суду надійшло клопотання представника Вінницької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання обґрунтовується тим, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) звужує права сторін, оскільки такий порядок передбачає подання лише заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечення). Відтак, на думку представника відповідача, розгляд справи без виклику сторін може завадити суду об'єктивно та ґрунтовно дослідити всі обставини справи та ухвалити законне і справедливе рішення. Крім того, представник відповідача просить суд врахувати, що позивачка у спорі є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, що додатково вказує на доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи положення п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України, розгляд клопотання відповідача здійснюється у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Серед іншого до таких справ належать справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Позивачка за посадою (прокурор) належить до службових осіб, які відповідно до примітки до ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тобто ця адміністративна справа в розумінні вимог ч. 6 ст. 12 КАС України не є справою незначної складності, що, однак, не перешкоджає її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та не відносить до тієї категорії справ, які безумовно повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
З аналізу указаних вище норм процесуального закону вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України).
За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 640/25298/19, в якій позивачем також був колишній прокурор, звільнений з посади у зв'язку з непроходженням атестації.
Відтак, на думку суду, представник відповідача помилково тлумачить релевантні норми КАС України, вважаючи, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися лише справи незначної складності (малозначні справи).
Суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Крім того, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як зазначено в ухвалі від 24.12.2021, рішення суду про можливість розгляду справи за позовом ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа не належить до категорії тих адміністративних справ, які мають розглядатися виключно за правилами загального провадження.
Водночас вказаною ухвалою судом встановлено достатній строк для подання заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечення), що надає кожній із сторін право подавати докази, письмово викладати свої пояснення, міркування та аргументи, відстоювати свою позицію та спростовувати доводи і аргументи іншої сторони.
Відтак суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що внаслідок розгляду цієї справи в порядку письмового провадження сторін буде позбавлено можливості реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведенні своєї правової позиції.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В цьому контексті суд враховує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Також частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Додатково суд зважає на несприятливу епідеміологічну ситуацію в державі, що склалась у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.
Керуючись ст.ст. 12, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд
Залишити без задоволення клопотання представника Вінницької обласної прокуратури про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи № 120/17046/21-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання дій протиправними, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала складена 31.01.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович