про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
01 лютого 2022 р. Справа № 120/1260/22-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук А.В., розглянувши письмово заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
31.01.2022 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 16.11.2021 №293677 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Позивач вважає постанову протиправною, оскільки на його переконання, ОСОБА_1 не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, адже не є автомобільним перевізником в розумінні ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.
Разом з позовною заявою, представником позивача адвокатом Слізяком Н.Р. подано до суду заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення дії постанови Подільського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки від 16.11.2021 №293677 про застосування адміністративно - господарського штрафу у межах ВП №68338501 до набрання законної сили судовим рішення у цій справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник зазначив, що 16.11.2021 відповідачем прийнято постанову №293677 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн. При цьому заявник вказує, що спірне рішення позивач не отримував, а лише 25.01.2022 з мобільного додатку "Дія" дізнався про відкриття виконавчого провадження ВП №68338501.
Крім того, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, встановив, що 25.01.2022 державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Куртяк А.В. відкрито виконавче провадження на підставі постанови від 16.11.2021 №293677 про стягнення 17 000 грн. та постановою від 25.01.2022 накладено арешт на кошти боржника.
Так, заявник вказує, що на кошти ОСОБА_1 у розмірі 37 800 грн. накладено арешт, стягнення коштів в рахунок погашення штрафу та виконавчого збору може відбутися у будь-який момент. Невжиття заходів забезпечення позову може спричинити для позивача негативні наслідки у вигляді додаткових фінансових витрат для повернення коштів у випадку задоволення заявленого позову. Відповідно позивачу необхідно буде докласти значних зусиль для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.
Відповідно до ч. 1-3ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Надаючи оцінку аргументам клопотання про забезпечення позову щодо ймовірних наслідків для позивача, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 826/14951/18).
Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної, реальної та невідворотної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи, та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що постановою Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 16.11.2021 №293677 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн., позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що оскаржувана постанова звернена відповідачем до примусового виконання. Водночас її оскарження до суду не зупиняє її дію, якщо суд не застосує відповідні заходи забезпечення позову.
Однак варто зазначити, що безумовно, рішення суб'єктів владних повноважень справляють певний несприятливий вплив на учасників правовідносин у яких такі рішення прийняті. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не у кожному випадку є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі (такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18). В іншому разі, застосування заходів забезпечення адміністративного позову стане можливим у кожному спорі, де предметом оскарження є акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, а зупинення таких рішення матиме правові наслідки близькі за своїм змістом до тих, які настають у випадку задоволення позовних вимог, скасування оскаржуваного рішення та набрання позитивним для позивача судовим рішенням законної сили.
Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень про зупинення дії якого просить позивач і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.
Разом із тим, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що вжиті відповідачем заходи щодо примусового стягнення суми накладеного штрафу можуть порушити майнові права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.
Між тим, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. При цьому, слід зазначити, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.
Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, проаналізувавши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні належить відмовити.
Керуючись ст. 150-154, 156, 241, 242, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Томчук Андрій Валерійович