м. Вінниця
03 лютого 2022 р. Справа № 120/18709/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження питання про перехід до загального провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДСА України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДСА України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, яка призначена до розгляду у спрощеному провадженні.
Однак, дослідивши обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження.
Так, відповідно до частин першої, третьої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України, визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Отже, як видно справи щодо проходження громадянами публічної служби є незначної складності, за винятком справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
В свою чергу, положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, серед інших, судді.
Так, предметом спору є виплата суддівської винагороди із обмеженнями під час проходження позивачем публічної служби на посаді судді, відтак, дана справа не відноситься до категорії справ незначної складності, отже слід перейти із спрощеного позовного провадження до загального.
Згідно частини шостої статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
За наведених обставин, суд доходить висновку про необхідність здійснювати подальший розгляд даної справи в порядку загального провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Окрім того, в межах здійснення підготовчих дій, суд вважає за необхідне вирішити питання про витребування додаткових доказів, виходячи з наступного.
13.04.2020 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 553-ІХ), яким статтю 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" викладено в наступній редакції: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року".
Причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Водночас, у вимірі обставин цієї справи не можна й заперечувати існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ). Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
В цій справі позивач заявив позов до ТУ ДСА України у Вінницькій області, вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що цей орган безпідставно виплачував йому суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить.
Однак, відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
В матеріалах справи відсутні докази щодо обсягу асигнувань, які надані відповідачу на фінансове забезпечення Козятинського районного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 р.
Відтак, слід витребувати ці докази.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для витребування доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача та третьої особи письмової інформації та докази щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Вінницькій області на фінансове забезпечення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 р. з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Законом України № 553-IX від 13.04.2020 р. та з застосуванням таких, якщо відмінності мали місце за вказаний період.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статтей 9,12, 49, 72, 80, 180, 260, 256 суд, -
Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 3.03.2022 р. об 13-30 год. в залі судового засідання № 4 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адр. м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14
Витребувати у Державної судової адміністрації україни та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області та зобов'язати надати суду до р. письмову інформацію та докази щодо обсягу асигнувань, які надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Вінницькій області на фінансове забезпечення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в розрізі виплат суддівської винагороди за квітень - серпень 2020 р. з відображенням окремо сум, які повинні переховуватись без застосування обмежень встановлених Закон України № 553-IX від 13.04.2020 р. та з застосуванням таких, якщо відмінності мали місце. у вказаний період.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна