13 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7569/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення в частині, -
07 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Миргородської міської ради Полтавської області (надалі по тексту також - відповідач), відповідно до якої просить визнати недійсним рішення сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м).
В обґрунтування своїх вимог наголосив, що відповідач, затверджуючи містобудівну документацію «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» відвів земельні ділянки з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м) без урахування своїх попередніх рішень, якими такі земельні ділянки віднесені до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Викладеним, Миргородська міська рада Полтавської області порушила права позивача, як власника таких земельних ділянок в частині використання вказаних земельних ділянок за цільовим призначенням, оскільки з посиланням на вказані Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» Управлінням архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області відмовлено у наданні позивачу будівельного паспорта забудови вказаних земельних ділянок.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
02 серпня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що вказані вище земельні ділянки на дату затвердження вищезазначеної містобудівної документації (28.03.2014 р.) були сформовані, як об'єкти цивільних прав 28.03.2012 року та 20.11.2013 про що свідчать надані позивачем договори купівлі-продажу земельних ділянок, знаходились у приватній власності та мали цільове призначення - для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В період громадських слухань щодо врахування інтересів громадськості під час розроблення проектів містобудівної документації (з 20.02.2013 по 11.04.2013 та з 08.08.2013 по 06.09.2013), у визначені розпорядженнями міського голови від 19.02.2013 № 21-р, від 22.03.2013 № 27-р та 12.08.2013 № 48-р терміни, пропозиції та зауваження від попередніх власників вищезазначених ділянок не надходили, про наміри забудови цих ділянок згідно з цільовим призначенням не заявлялось, про що свідчать відповідні засвідчені протоколи. У відповідності до затвердженого рішенням сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28.03.2014 № 10 "Про затвердження містобудівної документації "Генеральний план міста Миргорода Полтавської області" та "План зонування території міста Миргорода" плану зонування земельні ділянки з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 знаходяться у зоні розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації КС-5, режим якої потребує санітарно - захисної зони в 50 м. Ця санітарно - захисна зона підприємств ІV-V класу шкідливості сформована територіями, на яких станом на сьогодні розміщуються адміністративні, виробничі та складські будівлі і споруди /а.с. 47-49/.
25 серпня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на раніше наведені аргументи /а.с. 102-107/.
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року зобов'язано Миргородську міську раду Полтавської області не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, призначеного на 14:00 05 жовтня 2021 року, опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правових актів, яке повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваних актів, реквізитів таких нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, та надати до суду докази опублікування.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року визнано неповажною неявку уповноваженого представника Миргородської міської ради Полтавської області в судове засідання 05 жовтня 2021 року. Витребувано у Миргородської міської ради Полтавської області: 1) належним чином засвідчену копію рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та про передачу у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094; 2) письмові пояснення та докази на їх обґрунтування чи здійснювалось відповідачем врахування попередніх рішень щодо планування забудови території, відображення існуючої забудови, зокрема, рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 із цільовим призначенням земельних ділянок 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), під час розробки та затвердження проекту містобудівної документації "План зонування території м. Миргорода" в частині віднесення території місцезнаходження вказаних земельних ділянок до зони КС-5 (зони розміщення об'єктів п'ятого класу санітарної класифікації); 3) викопіювання в частині земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 із Плану існуючого використання території, інв. № 025541 частини 1 Генерального плану м. Миргорода, із чітким зазначенням плану існуючого використання території в частині спірних земельних ділянок, яка існувала до затвердження Генерального плану м. Миргорода рішенням від 28 березня 2014 року; 4) інформацію та докази на її обґрунтування: чи оприлюднювався проект містобудівної документації "План зонування території м. Миргорода" та чи оприлюднювали результати розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Якщо так, то у який строк після надходження вказаної документації; чи утворювались погоджувальні комісії для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань. Якщо так, то чи становила в таких комісіях кількість представників громадськості не менше 50% від загальної чисельності комісії; чи здійснювалось оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівною документації; яким чином було забезпечено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації "План зонування території м. Миргорода" в період з 08 серпня 2013 року по 15 серпня 2013 року з урахуванням того, що рішення про проведення вказаних громадських слухань в період з 08 серпня 2013 року по 06 вересня 2013 року було прийняте розпорядженням міського голови від 12 серпня 2013 року № 48-р, а опубліковане було лише 15 серпня 2013 року; чи приймалось відповідачем рішення про необхідність вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 з приватної власності для суспільних потреб; чи було затверджено "План зонування території м. Миргорода" на пленарному засіданні міської ради протягом 30 днів з дня його подання. Документи встановлено надати безпосередньо до суду у строк до 25 жовтня 2021 року. Підготовче засідання відкладено на 14:00 02 листопада 2021 року, що відбудеться в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. У підготовче засідання вирішено викликати учасників справи. Зобов'язано Миргородську міську раду Полтавської області не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, призначеного на 14:00 02 листопада 2021 року, опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правових актів, яке повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваних актів, реквізитів таких нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, та надати до суду докази опублікування.
27 жовтня 2021 року до суду надійшли пояснення представника відповідача по суті справи /а.с.160-163/.
Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року зобов'язано Миргородську міську раду Полтавської області не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, призначеного на 11:00 23 листопада 2021 року, опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правових актів, яке повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваних актів, реквізитів таких нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, та надати до суду докази опублікування.
23 листопада 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на письмові пояснення відповідача, відповідно до яких наведені аргументи на спростування доводів відповідача /а.с.203-204/.
22 листопада 2021 року до суду надійшли пояснення представника відповідача по суті справи /а.с.205-208/.
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області про визнання недійсним рішення в частині, а також призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14 грудня 2021 року.
23 листопада 2021 року представниками сторін подані клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до пункту 1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 16 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області - Гіль Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1669, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310900000:50:067:0093 /а.с. 12-14/.
Із пункту 2 вищезазначеного договору вбачається, що ця земельна ділянка належала Продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 110596, виданого 28 березня 2012 року відділом Держкомзему у м. Миргород Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 531090001001074.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 224158605 від 16.09.2020, право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2168922153109, номер запису про право власності: 38195081 /а.с. 15/.
Відповідно до пункту 1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 16 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області - Гіль Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1670, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310900000:50:067:0094 /а.с. 16-18/.
Із пункту 2 вищезазначеного договору вбачається, що ця земельна ділянка належала Продавцю на підставі Договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Гіль Д.В. 20 листопада 2013 року по реєстру за № 2776. Право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 листопада 2013 року, номер запису про право власності 3455198, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 217021453109.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 224168419 від 16.09.2020, право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 217021453109, номер запису про право власності: 38196045 /а.с. 19/.
З метою здійснення забудови земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , останній звернувся з усіма необхідними документами до Управління архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про надання будівельного паспорта забудови. Проте, листом Управління архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 23.03.2021 № 114/13-19/220/13-18 його було повідомлено, що відповідно до генерального плану міста Миргорода Полтавської області, плану зонування території міста Миргорода затверджених рішенням сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 земельна ділянка знаходиться в зоні КС-5 - зона розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50м) /а.с. 20/.
Вважаючи свої права порушеними рішенням сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м), позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності") встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Відповідно до частин 1, 3 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування па відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що на місцевому рівні планування територій здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до частини 1 ст. 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
З аналізу ст. 17 та 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, крім іншого, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів тощо.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Частинами 4 та 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Судом встановлено, що Генеральний план міста Миргород та План зонування території міста Миргород затверджені рішення сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10.
У відповідності до частини першої статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Положеннями частини другої тієї ж статті встановлено, що обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
В силу частини третьої Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частинами шостою-восьмою статті 17 вказаного вище Закону визначено, що рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради /ч.7/.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у встановлений строк: 1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні генерального плану населеного пункту; 2) визначають у встановленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (для міст Києва та Севастополя, обласних центрів, міст обласного значення), щодо визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 5) організовують проведення громадського обговорення проекту генерального плану; 6) забезпечують попередній розгляд проекту генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня; 7) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад; 8) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України; 9) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України /ч.3/.
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.
Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
План зонування території не підлягає експертизі.
В межах даної справи судом надається оцінка правомірності віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 5310900000:50:067:0093 та 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м) при затвердженні містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» рішенням сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10.
Так, згідно пояснень представника відповідача зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5310900000:50:067:0093 та 5310900000:50:067:0094 на дату затвердження містобудівної документації мали цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Натомість наголосив, що у період громадських слухань щодо врахування інтересів громадськості під час розроблення проектів містобудівної документації у визначені терміни пропозиції та зауваження від власника земельних ділянок не надходило, про наміри забудови цих ділянок згідно з цільовим призначенням не заявлялося.
Як наслідок, такі земельній ділянки віднесені до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м).
Надаючи оцінку викладеному, суд зауважує, що при розробленні та затвердження Генерального плану м. Миргорода та Плану зонування території м. Миргорода відповідач мав, крім іншого, враховувати попередні рішення щодо планування і забудови території.
Вказана норма частини третьої ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не вимагає врахування попередніх рішень щодо планування і забудови території органу місцевого самоврядування лише за наявності пропозиції та зауваження від власника земельних ділянок, повідомлення про наміри забудови цих ділянок згідно з цільовим призначенням.
Відповідно до пунктів 9-11 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555 (надалі також - Порядок №555) Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій /п. 10/.
Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія) /п.11/.
Відповідно до положень п. 15 вказаного вище Порядку засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості).
Рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
Урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації.
На противагу позиції відповідача, суд наголошує, що відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0007541262021 від 07.09.2021 та № НВ-0007541412021 від 07.09.2021 цільове призначення спірних земельних ділянок визначено як: "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); Категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; Вид використання земельної ділянки: 02.01. - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" /а.с. 137-142/.
Відповідні відомості внесені на підставі Рішення шостої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28.01.2011 № 153 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1000 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ", яким крім іншого затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність визначену рішенням земельну ділянку, а також Рішення шостої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28.01.2011 № 154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1000 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ", яким крім іншого затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність визначену рішенням земельну ділянку /а.с. 165, 174/.
Відтак, відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення в частині віднесення зазначених вище земельних ділянок до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м.) не було враховано свої попередні рішення, зокрема Рішення шостої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28.01.2011 № 153 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1000 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 " та Рішення шостої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28.01.2011 № 154 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1000 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ".
Окремо суд наголошує на порушенні відповідачем порядку та процедури прийняття оскаржуваного рішення з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пунктами 2, 3 Порядку № 555 передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують:
оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Пунктом 5 Порядку № 555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі N 826/4504/17, від 10 липня 2018 року у справі N 369/7675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі N 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі N 463/1230/16-а, від 18 жовтня 2018 року у справі N 527/43/17, від 19 червня 2019 року у справі N 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі N 320/6466/18, від 15 квітня 2020 року у справі N 702/1384/16-а та від 3 листопада 2020 року у справі N 826/11632/16.
В той же час, суд звертає увагу відповідача, що ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя для проведення громадських слухань надіслав відповідачу графічні матеріали проекту "Послуги з архітектурного планування міст та в галузі садово-паркової архітектури (розробка генерального плану міста Миргород Полтавської області - Генеральний план, План зонування)" на паперових носіях, який отриманий відповідачем 02.08.2013 року /а.с. 214/.
Розпорядженням міського голови від 12.08.2013 №48-р, "Про проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації "План зонування території міста Миргорода", крім іншого вирішено: "1. Провести громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації "План зонування території міста Миргорода" в період з 08.08.2013 року по 06.09.2013 року. 2. Оприлюднити шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Миргородської міської ради та шляхом розміщення у вільному доступі протягом робочого часу автентичних копій проекту "План зонування території міста Миргород" (графічну і текстову частину, крім частини, що становить державну таємницю та належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства) в приміщенні відділу архітектури та містобудування Миргородської міської ради по вул. Старосвітській, 22/5. 3. Затвердити Порядок та розгляд пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації "План зонування території міста Миргорода" (додаток 1) та Зразок заяви про надання пропозиції до проекту містобудівної документації "План зонування території міста Миргорода. 6. Оприлюднити в газеті "Миргород - наш дім" повідомлення про проведення громадського обговорення, про початок, строки, процедуру розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації "Плану зонування території міста Миргорода". 7. Дане розпорядження внести на затвердження чергової сесії міської ради." /а.с. 209-210/.
Опубліковано вказане Розпорядження №48-р від 12.08.2013 року було в газеті "Миргород - наш дім" 15.08.2013 року /а.с. 98/.
Рішенням тридцять шостої сесії шостого скликання Миргородської міської ради Полтавської області №19 від 28.08.2013 року було затверджено вказане вище Розпорядження №48-р від 12.08.2013 /а.с. 216-217/.
В той же час, відповідачем надано пояснення, що після оновлення веб-сайту Миргородської міської ради оголошення 2012-2013 років втрачені та відновленню не підлягають. Крім того, оприлюднення рішення про проведення громадського обговорення проекту містобудівної документації жодним чином не може замінити обов'язку оприлюднення самого проекту містобудівної документації.
Тобто відповідачем не надано доказів виконання останнім двох окремих дій, зокрема доказів в підтвердження оприлюднення безпосередньо проектів містобудівної документації (а не лише оголошення про проведення громадського обговорення), а також доказів розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (оскільки твердження про втрату такої інформації після оновлення сайту є необґрунтованим).
Відтак суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не було надано доказів здійснення дій щодо своєчасного, тобто у строк встановлений законом оприлюднення безпосередньо проектів містобудівної документації, після їх отримання.
Крім того, відповідачем не дотримано вимоги підпунктів 2), 6) пункту 5 Порядку №555, зокрема в тому що його повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, не містить в собі, зокрема графічних матеріалів, що відображають зміст містобудівної документації, а також не містить відомості про строк завершення розгляду пропозицій.
Оскільки доказів оприлюднення як безпосередньо проектів містобудівної документації, так і графічних матеріалів, що відображають зміст містобудівної документації відповідачем не надано, то його твердження про відсутність пропозицій від громадськості до проектів містобудівної документації після публікації лише самого оголошення про початок громадських слухань є необґрунтованим, так як пропозиції можуть бути надані лише коли оприлюднено безпосередньо сам проект до якого можна відповідно подати пропозиції, виходячи із вимог ст.21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Тобто, сам відповідач не вчинив всіх необхідних дій, які вимагаються в першу чергу від нього, а відтак стверджувати про відсутність пропозицій громадськості в такому разі є безпідставним. Що в свою чергу свідчить про порушення порядку доведення до відома громадськості проектів містобудівної документації та не належного забезпечення їх права на ознайомлення з нею та неналежного забезпечення проведення відповідних громадських слухань.
Крім іншого, відповідачем не було надано жодних належних пояснень щодо можливості проведення громадських слухань в період з 08.08.2013 (як це визначено в розпорядженні №48-р від 12.08.2013) по 15.08.2013 (дата публікація вказаного розпорядження в ЗМІ), тобто в момент, коли вказане розпорядження ще не було доведено до громадськості, а громадські слухання в цей час вже мали тривати, а також - по 28.08.2013 (дата затвердження саме встановленим законом органом - міською радою розпорядження про проведення громадського слухання), тобто в момент, коли вказане розпорядження ще не було затверджене на сесії міської ради. Тобто, самі громадські слухання у визначений відповідачем період проведення громадських слухань з 08.08.2013 по 06.09.2013, фактично не могли відбутися через оприлюднення відповідачем вказаного повідомлення лише 15.08.2013 та затвердження вказаного розпорядження лише 28.08.2013 року. Що в свою чергу свідчить про порушення порядку проведення відповідних громадських слухань, а саме не забезпечення можливості їх провести саме з починаючи 08.08.2013.
Твердження відповідача, що "громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення Плану зонування території міста Миргорода відбулися 18 грудня 2013 року", з посиланням на Протокол громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення Плану зонування території міста Миргорода від 18.12.2013, суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідачем не було надано доказів в підтвердження здійснення передбаченої законодавством процедури та порядку прийняття відповідного рішення та його оприлюднення щодо проведення відповідних громадських слухань саме 18.12.2013.
Громадські слухання відповідно до пункту 1 Порядку № 555 проводяться з метою врахування громадської думки та громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні.
З огляду на мету громадських слухань, останні мають бути проведені якісно, послідовно та з дотриманням усіх вимог законодавства.
Інформація, яка повинна міститися у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості визначена пунктом 5 Порядку № 555. Зі змісту цього пункту вбачається, що метою повідомлення про початок процедури громадського обговорення містобудівної документації на місцевому рівні є доведення до відома суб'єктів, які потенційно можуть приймати участь у громадському обговоренні, точної та чіткої інформації, яка стосується, зокрема, й віднесення тих чи інших територій, у тому числі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності до санітарно-захисних зон, охопленої територією, щодо якої розробляється містобудівна документація.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (рішення у справах "Paradiso and Campanelli v Italy" (заява N 25358/12), "Sidabras and others v. Lithuania" (заява N 50421/08), "Ioannou v Turkey" (заява N 18364/91), "Schenk v. Switzerland" (заява N 10862/84), "Strцmblad v. Sweden" (заява N 3684/07), а також вітчизняної судової практики (постанови Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі N 204/1134/17 (2а/204/91/17), від 30 вересня 2019 року у справі N 475/164/17, від 1 жовтня 2019 року у справі N 804/3646/18, від 19 серпня 2020 року у справі N 806/1201/16) суд зазначає, що право не виникає внаслідок неправомірних дій (ex iniuria ius non oritur); держава не може відмовитися від виконання свого зобов'язання, посилаючись на підстави, які визнано незаконними; те, що право виникає з факту (ex facto ius oritus), не означає, що право може виникати з несправедливості (ex iniuria ius non oritur).
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що формулювання "у період з 08.08.2013 по 06.09.2013", що міститься у повідомлені про початок процедури громадського слухання, не відповідає вимогам точності та чіткості, оскільки фактично було доведено до відома безпосередньо громадськості пізніше початку вказаного періоду та публікація оголошення без оприлюднення самого проекту містобудівної документації та без графічних матеріалів не дає можливості надати пропозиції до Плану зонування території міста Миргорода, а також прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в частині віднесення земельних ділянок кадастрові номер: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м) без врахування своїх попередній чинних та не скасованих рішень щодо затвердження цільового використання вказаних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, а тому не повністю відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а саме засадам добросовісності та розсудливості.
Зокрема, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 910/1873/17.
Таким чином, приймаючи рішення сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м), Миргородська міська рада не повністю дотрималася встановленої процедури проведення громадських обговорень та громадських слухань проєкту містобудівної документації на місцевому рівні та не врахувала своїх попередній рішень щодо планування та забудови територій.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу позивача, що його позовна вимога містить формулювання визнати недійсним рішення, у той час, як вимоги статті 245 та 264 Кодексу адміністративного судочинства України зазначають, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та без дотримання необхідного балансу та відповідно позовні вимог слід задовольнити шляхом визнання протиправним та нечинним рішення сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270,00 грн.
Так, заявлені до судового розгляду вимоги носять характер немайнових.
Зважаючи на викладені вище приписи Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 908,00 грн.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 951,60 грн /а.с. 38, 42/.
Згідно з пунктом і частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із частиною 2 статті 7 вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, буде повернуто йому судовий збір у розмірі переплаченої суми - 43,60 грн після надходження відповідної окремої заяви від особи, яка його сплатила.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 908 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, передбачених статтями 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу відповідача, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданого Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області 18 грудня 1998 року) до Миргородської міської ради Полтавської області (вул. Незалежності, буд. 17, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 21051131) про визнання недійсним рішення в частині задовольнити.
Визнати недійсним рішення сорок другої сесії Миргородської міської ради шостого скликання від 28 березня 2014 року № 10 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план міста Миргорода Полтавської області» та «План зонування території міста Миргорода» в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310900000:50:067:0093, 5310900000:50:067:0094 до зони розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації (санітарно-захисна зона 50 м).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської міської ради Полтавської області (вул. Незалежності, буд. 17, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 21051131) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданого Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області 18 грудня 1998 року) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Зобов'язати Миргородську міську раду Полтавської області відповідно до частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно опублікувати у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський