28 січня 2022 р. № 400/3694/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 26.04.2021 № 31/1,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 квітня 2021 року № 31/1 про утримання з позивача надміру виплачених сум .
В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області безпідставно прийнято рішення №31/1 від 26.04.2021 року про утримання з червня 2021 року надміру виплачених коштів в розмірі 20% призначеного розміру пенсії відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з боку позивача відсутні будь-які зловживання чи подання недостовірних даних.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
25.06.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідачем правомірно прийнято рішення про утримання надміру виплачених коштів, оскільки пенсія позивачці обчислена на підставі перерахунку за рішенням суду від 25.02.2021 року про переведення позивачки на пенсію державного службовця з 22.10.2020 року, сума переплати складає 17701,63 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію державного службовця , на яку була переведена на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року по справі №400/5270/20.
На виконання вказаного рішення суду від 25.02.2021 року ГУ ПФУ в Миколаївській області в добровільному порядку в межах покладених судом зобов'язань, відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснено переведення позивача на пенсію державного службовця з 22.10.2020 року. Відповідачем було встановлено, що за період з 01.10.2020 по 30.04.2021 року у позивачки утворилася сума переплати пенсії в розмірі 17 701,63 грн. Переплата утворилась внаслідок перерахунку пенсії на виконання вищевказаного рішення суду.
26.04.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №31/1, в якому зазначено, що у зв'язку з перерахунком пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду (переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу») утворилась сума переплати 17701,63 грн.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IVсуми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).
Крім того, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 № 6-4(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 року № 25-3) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.03 за №374/7695 (далі - Порядок № 6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку № 6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера
від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:
- зловживання з боку пенсіонера;
- подання страхувальником недостовірних даних.
Відповідно до ч.3 ст.107 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду: юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк з дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення: одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 12 (відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Аналіз зазначених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування" та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, дає підстави вважати, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники -внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року (справа № 686/26486/14-а та постанові Верховного Суду у постанові від 25.09.2018 (справа №340/644/15-а).
В свою чергу, суд зазначає, що підставою для винесення спірного рішення та утримання грошових коштів стало не наявність зловживань з боку пенсіонера при призначенні пенсії, а те що відповідач перевів позивачку на пенсію державного службовця (без врахування довідок від 22.10.2020 року)та на підставі вказаних дій встановив переплату у розмірі 17701,63 грн
Між тим, в жодному випадку вказана сума не може бути стягнута у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд виходить з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі № 173/424/17.
Таким чином, враховуючи те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при переведенні останьої на пенсію державного службовця, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 31/1 від 26.04.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 31/1 від 26.04.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсій, суд вважає, що для належного захисту прав
позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти під час виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про утримання надміру виплачених сум пенсій № 31/1 від 26.04.2021 року
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн на користь позивачки з відповідача суд повідомляє наступне.
Згідно із статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач подав до суду такі
документи: копію договору про надання правової допомоги від 25.05.2021; копію прибуткового касового ордеру від 25.05.2021;
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тому, зважаючи нате що справа незначної складності, розглянута в порядку письмового провадження, незначний обсяг матеріалів справи (поданих позивачем доказів), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки саме така сума, на думку суду, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №31/1 від 26.04.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті грошові кошти під час виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №31/1 від 26.04.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсій.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник