24 січня 2022 р. № 400/7981/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 102 099, 19 грн.,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач, ГУ ДПС в Миколаївській області) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 102099,19 грн., який виник у зв'язку з несплатою податку на орендну плату за період 2019-2020 роки на користь Державного бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , з податку на орендну плату перед бюджетом становить 102099,19 грн. Заборгованість з податку на орендну плату виникла в результаті: нарахування згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2019 року №6062437-5306-1407 на суму 24823,56 грн. та податкового повідомлення-рішення від 12.08.2020 року №91046-5306-1407 на суму 73565,35 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.10.2021 року на виконаня ухвали суду від 20.09.2021 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнення до позовної заяви (уточнену позовну заяву) із зазначенням в її прохальній частині періоду, за який підлягає стягненню сума податкового боргу у розмірі 102 099,19 грн.; виду податку, за яким виник податковий борг; особи, на користь якої підлягає стягненню сума податкового боргу.
Ухвалою від 23.10.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7981/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 23.10.2021 року встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказана ухвала повернулась до суду без вручення з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку податкової заборгованості за відповідачем числиться податкова заборгованість за несплату податку на орендну плату перед бюджетом в розмірі 102099,19 грн.
Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2019 року №6062437-5306-1407 на суму 24823,56 грн. та податкового повідомлення-рішення від 12.08.2020 року №91046-5306-1407 на суму 73565,35 грн.
Крім того, нараховано пеню у розмірі 3710,28 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ОСОБА_1 поштовим зв'язком та повернулись до податкового органу без вручення з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДПС в Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №17329-17 від 20.03.2018 року, направлено останню на адресу відповідача поштовою кореспонденцією та повернулась до податкового органу без вручення з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Отже, сума податкового зобов'язання, що виникла в результаті несплати відповідачем заборгованості згідно податкових повідомлень-рішень, не погашена відповідачем та, як підтверджується матеріалами справи - у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 102099,19 грн.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (п.58.1 ст.58 ПК України).
Як вже встановлено судом, податковий борг, який рахується за відповідачем, нараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2019 року №6062437-5306-1407 на суму 24823,56 грн. та податкового повідомлення-рішення від 12.08.2020 року №91046-5306-1407 на суму 73565,35 грн., які направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком.
Відповідно положень п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем оскаржено не було.
Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов'язання, які є узгодженими. Вказані грошові зобов'язання не сплачені відповідачем.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №17329-17 від 20.03.2018 року.
Відповідачем не виконано податкову вимогу "Ф" №17329-17 від 20.03.2018 року та станом на дату прийняття рішення доказів оскарження вищевказаної вимоги до суду також не надано.
Доказів, які б спростовували факт існування за позивачем заборгованості, до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 102099,19 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 102099,19 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 102099,19 грн., який виник у зв'язку з несплатою податку на орендну плату за період 2019-2020 роки на користь Державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.01.2022 року.
Суддя Г. В. Лебедєва