31 січня 2022 р. № 400/7199/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 17.08.2021 року № 1584-П,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування наказу від 17.08.2021 року № 1584-П про проведення фактичної перевірки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф'євим Д. було прийнято наказ №1584-П про проведення фактичної перевірки магазину "BEER shop" з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Проте, в наказі від 17.08.2021 року № 1584-П не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДПС в Миколаївській області, що стала у подальшому підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. При цьому, якщо в наказі вказано пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, то контролюючий орган повинен здійснювати проведення перевірки саме з питань, що передбачені даною нормою. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки магазину "BEER shop".
Ухвалою від 02.09.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7199/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 28.09.2021 року.
Разом з цим, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 передано справу №400/7199/21 для розгляду подання суду щодо вирішення її, як зразкової, Верховному Суду.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року зупинено провадження в адміністративній справі № 400/7199/21 до вирішення Верховним Судом справи №400/7199/21 за поданням від 28.09.2021 року.
29.09.2021 року за вх. № 24459 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 17.08.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф'євим Д. було прийнято наказ №1584-П про проведення фактичної перевірки магазину "BEER shop" з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. З метою виконання даного наказу посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою просп. Героїв України, 15-А, м. Миколаїв. Проте посадових осіб відповідча не було допущено до проведення перевірки, про що складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №1227/14-29-07-07/3076605811 від 27.08.2021 року. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, зокрема щодо, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів. З урахуванням чого контролюючим органом було дотримано положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Враховуючи положення Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Миколаївській області з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій з контролю у сфері виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів було цілком правомірно видано наказ від 17.08.2021 року № 1584-П. При цьому посилання позивача на невідповідність виданого наказу вимогам пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки на думку позивача наказ не містить підставу для проведення фактичної перевірки, - є повністю необґрунтованими, оскільки підставою для призначення перевірки стало здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що є самостійною підставою для призначення перевірки.
Ухвалою від 24.12.2021 року Верховний Суд відмовив у відкритті провадження за поданням судді Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєвої Г.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 400/7199/21.
14.01.2022 року матеріали адміністративної справи № 400/7199/21 надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 24.01.2022 року суд поновив провадження у справі №400/7199/21 за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 17.08.2021 року № 1584-П зі стадії, на якій його було зупинено та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.08.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф'євим Д. було прийнято наказ №1584-П про проведення фактичної перевірки магазину "BEER shop", яким наказано провести фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.09.2018 року по момент закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, етилового спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1 .
Уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред'явлено направлення на перевірку від 18.08.2021 року № 2013/14-29-07-10, № 2014/14-29-07-10 та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу та направлень.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 було відмовлено від підпису у направленнях на перевірку, перевіряючими було складено акт від 27.08.2021 року №1226/14-29-07-07/ НОМЕР_1 .
Крім того, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , який є власником магазину "BEER shop", не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №1227/14-29-07-07/ НОМЕР_1 від 27.08.2021 року.
Вважаючи наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.08.2021 року № 1584-П про проведення фактичної перевірки протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Приписами пункту 16.1.9 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями ПК України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.
Статтею 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- 80.2.1 - у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- 80.2.2 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- 80.2.3 - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- 80.2.4 - неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- 80.2.5 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- 80.2.6 - у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- 80.2.7 - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
З вищевикладених норм вбачається, що податковий орган не попереджає платника податків про проведення фактичної перевірки, однак, перед її проведенням має платнику податків пред'явити направлення на проведення такої перевірки та копію наказу про проведення перевірки, які містять відповідну інформацію, а також службові посвідчення осіб, які направлені на проведення такої перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, вказаною нормою права визначено як перелік документів, за умови пред'явлення яких посадові особи контролюючого органу можуть почати проведення перевірки, так і наслідки непред'явлення таких документів посадовими особами контролюючого органу платнику податку перед початком перевірки.
Судом встановлено, що 17.08.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф'євим Д. було прийнято наказ №1584-П про проведення фактичної перевірки магазину "BEER shop", яким наказано провести фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.09.2018 року по момент закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, етилового спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою здійснення діяльності: просп. Героїв України, 15-А, Центральний район, м. Миколаїв, Миколаївська область.
Уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред'явлено направлення на перевірку від 18.08.2021 року № 2013/14-29-07-10, № 2014/14-29-07-10 та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу та направлень.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 було відмовлено від підпису у направленнях на перевірку, перевіряючими було складено акт від 27.08.2021 року №1226/14-29-07-07/ НОМЕР_1 .
Таким чином, відповідачем виконано вимоги статті 81 Податкового Кодексу України.
В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки 27.08.2021 року №1227/14-29-07-07/ НОМЕР_1 .
Щодо тверджень позивача про невідповідність спірного наказу, оскільки, на його думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у п.80.2 ст.80 ПК України, а саме не вказано яка інформація була отримана ГУ ДПС в Миколаївській області щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана та в який спосіб, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наказу від 17.08.2021 року № 1584-П, в якості передбаченої законом підстави наведені п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме: з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Таким чином, предметом призначеної на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактичної перевірки можуть бути виключно у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
ФОП ОСОБА_1 стверджує про невідповідність спірного наказу, оскільки, на його думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у п.80.2 ст.80 ПК України, а саме не вказано яка інформація була отримана ГУ ДПС в Миколаївській області щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана та в який спосіб.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, спірний наказ про проведення перевірки видано на підставі підпунктів 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Мета перевірки - здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту етилового платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
На думку позивача, для призначення фактичної перевірки з цих підстав контролюючому органу необхідно 1) отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства; 2) послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення.
Натомість відповідач вважає, що саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, є достатнім уповноваженням на призначення фактичної перевірки з підстав, передбачених п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
З приводу зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення склалася суперечлива судова практика Верховного Суду.
В постановах Верховного Суду від 04.04.2019 року у справі №815/756/16, від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18, від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020, від 19.11.2020 року у справі №160/7971/19, від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі №520/12028/18, від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, від 05.07.2021 року у справі №825/951/17, від 16.09.2021 у справі № 120/1431/20-а, від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а, та багатьох інших, Верховний Суд виходить з того, що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Також, зазначена інформація, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки повинна бути відображена у наказі про призначення фактичної перевірки.
Натомість в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 року у справі №803/988/17, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, від 22.04.2021 року у справі №805/3809/16-а, від 29.07.2021 року у справі №815/6864/16, від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20, де п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України розтлумачено на користь контролюючого органу: «…Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
У даному випадку, за висновком судів попередніх інстанцій достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)…»
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Щодо того, що у різних постановах Верховного Суду викладені суперечливі правові висновки з цього питання, то суд виходить з позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
За таких обставин, суд зобов'язаний врахувати правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду, а саме від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а, відповідно до яких, контролюючому органу необхідно 1) отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства; 2) послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення.
Враховуючи викладене, оскільки у цьому випадку, ГУ ДПС у Миколаївській області не навів інформацію про порушення вимог законодавства, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки та не навів її у наказі про призначення фактичної перевірки, то суд вимушений погодитися з аргументами та позицією позивача про протиправність такого наказу.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаціний код 44104027) про визнання протиправним та скасування наказу від 17.08.2021 року № 1584-П про проведення фактичної перевірки - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Миколаївській області від 17.08.2021 року № 1584-П.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.01.2022 року.
Суддя Г.В. Лебедєва