26 січня 2022 р. № 400/9320/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 90 % на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при призначенні пенсії позивачу її розмір розраховано виходячи з 90 % грошового забезпечення, а тому і перерахунок повинен був бути проведений із застосуванням 90 % від розміру грошового забезпечення.
Ухвалою від 17.11.2021 суд повернув позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 90 % на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 до 10.04.2021 перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 до 10.04.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 17.11.2021 суд відкрив провадження у справі з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити з 11.04.2021 перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 11.04.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 18.11.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідка; витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області докази (належно засвідчені копії документів з пенсійної справи позивача) на підтвердження таких обставин: відсотка грошового забезпечення, з якого позивачу була призначена пенсія за вислугу років; нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугу років виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення; відсотка грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія позивача у період з 11.04.2021 та обставин, у зв'язку з якими такий відсоток застосовується.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові з посиланням на те, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, після передачі пенсійної справи позивача з міністерства оборони відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, позивачу розраховано розмір пенсії - 90 % загального розміру грошового забезпечення. Питання встановлення розміру пенсії регулюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів сум грошового забезпечення. Також Управління вказало у відзиві, що 27.03.2014 прийнято Закон України № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі - Закон № 1166-VII), яким внесено зміни і до Закону № 2262-ХІІ. Відповідно до Закону 1166-VII, частину другу статті 13 Закону № 2262-ХІІ викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
Одночано з поданням відзиву на позовну заяву відповідач подав до суду витребувані судом докази.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ. Після передачі пенсійної справи позивача з Міністерства оборони відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, відповідач обчислив розмір пенсії позивача з 90 % загального розміру грошового забезпечення (за 34 роки вислуги).
Зазначені обставини підтверджуються копією розрахунку пенсії за вислугу років станом на 25.03.2007 та визнається сторонами.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом № 1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, на виконання якої Управління провело перерахунок пенсії позивача, застосувавши при цьому до зміненого (за рахунок підвищених складових) грошового забезпечення коефіцієнт 70 %.
Станом на дату розгляду спору між сторонами відповідач продовжує нарахування та виплату позивачу пенсії, виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з того, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а внесені до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нараховує та виплачує позивачу пенсію, обчислену виходячи з 70 % грошового забезпечення замість 90 % .
Оскільки позивач не вказав суму, що є різницею між розміром пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, та розміром пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 11.04.2021 (з дати, що знаходиться в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду - обґрунтовано судом в ухвалах від 17.11.2021 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та про відкриття провадження у справі), із застосуванням коефіцієнту 90 %, та виплатити відповідну суму різниці.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі становить судовий збір за подання позовної заяви, сплачений позивачем у сумі 908 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір у сумі 908 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн.
На підтвердження понесення таких витрат позивач надав суду такі документи:
- копію договору від 26.05.2021 № 23/1 про надання адвокатських послуг, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Захист», відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт у порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту юридичні послуги, а саме: підготовка та направлення позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії до Головного управління Пенсійного фонду Миколаївської області;
- копію додатку від 26.05.2021 № 1 до договору від 26.05.2021 № 23/1 про надання адвокатських послуг, відповідно до якого Клієнт на момент укладання Договору № 23/1 сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у сумі 6 000 грн за надання правової допомоги згідно з пунктом 1.1 Договору;
- копію акту виконаних робіт від 20.09.2021 за договором про надання адвокатських послуг від 26.05.2021 № 23/1, у якому зазначено, що «Згідно умов договору адвокатами здійснювалось надання юридичних послуг щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, органах виконавчої служби, на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, правоохоронних органах тощо.
Під час дії вказаного договору адвокатами були надані адвокатські послуги:
1 Первісна консультація - 0 гривень;
2. Формування правової позиції по справі - 800 гривень;
3. Формування та направлення вихідної кореспонденції - 450 гривень;
4. Консультація клієнта з питання збору доказових матеріалів - 450 гривень;
5. Отримання, правовий аналіз та опрацювання вхідної кореспонденції - 200;
6. Підготовка наступних процесуальних документів:
- Адміністративний позов про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - 4100 гривень».
- оригінал квитанції про сплату Адвокатському об'єднанню «Захист» 6 000 грн за юридичні послуги.
За нормами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню підлягають витрати сторін на професійну правничу допомогу адвоката.
За приписами частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У справі відсутні підтверджені доказами відомості про адвоката (адвокатів), який (які) надавав (надавали) позивачу професійну правничу допомогу.
Зокрема, позивачем не подано ордеру (ордерів) на надання професійної правничої допомоги або довіреності.
Отже, зазначене в акті виконаних робіт від 20.09.2021 твердження про здійснення адвокатами представництва інтересів позивача не підтверджується доказами, оскільки відсутні дані про наявність як таких представників, підтверджені відповідно до статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в акті виконаних робіт від 20.09.2021 стверджується про представництво інтересів позивача, серед іншого, в органах виконавчої служби, судах апеляційної та касаційної інстанцій, яке суд оцінює критично, оскільки такі послуги на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до набрання рішенням суду законної сили не можуть надаватися.
Суд також урахував, що у жодному з наданих суду документів не зазначено чітких посилань на предмет спору у цій справі. Зазначення предмету позову як «визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії» (пункт 6 акту виконаних робіт) є надто загальним, що унеможливлює ідентифікацію наданих послуг як таких, що надані саме у справі, що розглядається.
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 грн не підтверджені документально та до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не підлягають.
Керуючись статями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) щодо нарахування та виплати з 11.04.2021 пенсії, призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), виходячи з 70% суми грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію з 11.04.2021, виходячи з 90 % грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) відповідну суму різниці.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна