21 січня 2022 р. № 400/10846/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:1: Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, 2: Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135,
про:визнання протипраною та скасування постанови від 04.11.21 р. № 306626,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 04.11.2021 р. № 306626.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не є автомобільним перевізником, а транспортний засіб передав в оренду іншій особі. Позивач як фізична особа-підприємець здійснює діяльність у сфері комп'ютерного програмування та не займається вантажними перевезеннями. Позивача прибув на розгляд справи та надав докази того, що не є автомобільним перевізником, однак зазначене відповідачем не враховано.
За заявою позивача суд ухвалою від 09.11.2021 р. забезпечив позов шляхом зупинення дії постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 04.11.2021 р. № 306626.
Ухвалою від 11.11.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та залучено Державну службу України з безпеки на транспорті як другого відповідача по справі.
Відповідачі 20.12.2021 р. подали відзив на позов, відповідно до якого згідно з актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про зважування, позивачем допущено перевищення вагових обмежень. Згідно ТТН № 00000393655 від 24.09.2021 р., наданої під час перевірки, автомобільним перевізником зазначено ТОВ "МТ-Транс", ні договору оренди транспортного засобу, ні тимчасового реєстраційного талону під час рейдової перевірки водієм надано не було Дозвіл на проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування був відсутній. Відповідачі наголошують на обов'язку власника транспортного засобу у разі його передачі в тимчасове користування здійснити перереєстрацію, а водій під час перевезення вантажів зобов'язаний надавати до перевірки документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб. У ТТН у графі "Автомобільний перевізник" може зазначатись не лише безпосередньо автомобільний перевізник, але й експедитор, у зв'язку з чим ТТН не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника. Відповідачі зазначили, що на розгляд справи позивачем не надано ні договорів оренди, ні тимчасових реєстраційних талонів. Таким чином, відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.
28.12.2021 р. позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що договір оренди та акт передачі транспортного засобу надавав під час розгляду справи. Обов'язок власника здійснювати перереєстрацію транспортного засобу при наданні його в оренду відсутній. Не перереєстрація транспортного засобу може тягти лише адміністративну відповідальність, але не призводить до недійсності договору оренди.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є фізичною особою-підприємцем із видом діяльності "62.01 Комп'ютерне програмування".
Крім того, позивач є власником вантажного спеціалізованого сідлового тягача DAF НОМЕР_1 та напівпричепа спеціалізованого KRONE НОМЕР_2 (а. с. 10).
На підставі нотаріально посвідченого договору від 11.01.2019 р. вказані транспортні засоби передано в оренду стром на п'ять років ТОВ "МТ-Транс" (а. с. 11). Сторони договору 15.01.2019 р. підписали акт приймання-передачі транспортних засобів (а. с. 12). За передачу транспортних засобів в оренду позивач отримує відповідну оплату, що підтверджується відомістю по рахунках та платіжним дорученням (а. с. 18-20).
Посадовими особами Укртрансбезпеки 25.09.2021 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 316829 (а. с. 17). В акті зафіксовано, що 25.09.2021 р. на автодорозі М-05 Київ-Одеса, 452 км + 811 проведено перевірку вантажного спеціалізованого сідлового тягача DAF НОМЕР_1 та напівпричепа спеціалізованого KRONE НОМЕР_2 . Водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено перевезення вантажу згідно ТТН № 00000393655 від 24.09.2021 р. з перевищенням навантаження на строєну вісь 23,20 т при допустимій 22 т, що є порушенням абз. 14 ч. 1 та абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344).
Того ж дня складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0055551, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0067501 та розрахунок плати за проїзд на суму 17,60 євро (а. с. 14-6).
Сторони зазначили, що позивач прибув на розгляд справи. Позивач наголошує на тому, що подав договір оренди транспортних засобів та пояснив, що не є автомобільним перевізником, однак відповідачі факт подання документів заперечили. Доказів з цього приводу жодна зі сторін суду не надала.
Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 04.11.2021 р. винесено постанову № 306626, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 8500,00 грн за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а. с. 8).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
У товарно-транспортній накладній від 24.09.2021 р. № 00000393655 автомобільним перевізником зазначено ТОВ "МТ-Транс". Відтак, посадові особи на момент проведення рейдової перевірки необґрунтовано вважали саме позивача автомобільним перевізником.
Оскільки позивачем надано докази передачі свого транспортного засобу в оренду іншій особі, а відповідачем вказаного не спростовано, суд виходить з того, що до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські штрафи як до автомобільного перевізника, яким він у спірних правовідносинах не був, а тому не може витупати суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Не заслуговують на увагу доводи відповідачів щодо неперереєстрації транспортних засобів, оскільки позивача притягнуто до відповідальності зовсім за інше правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не довели правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальній сумі 1589,00 грн (а. с. 1), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) та Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 04.11.2021 р. № 306626 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.11.2021 р. № 306626.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 1589,00 грн (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять грн 00 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 21.01.2022 р.
Суддя Н.В. Лісовська