17 січня 2022 р. № 400/2887/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Софіївської сільської ради, вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Новобузький район, Миколаївська область, 55632,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Софіївської сільської ради (далі - відповідач) з позовними вимогами щодо: визнання протиправною бездіяльність Софіївської сільської ради, що полягає в неприйнятті рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у формі рішення сесії за клопотанням ОСОБА_1 від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка); зобов'язання Софіївської сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка), з прийняттям рішення відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України у формі рішення сесії.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала наступним: з метою реалізації свого права на безоплатне одержання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності позивачка звернулася до Софіївської сільської ради із клопотанням від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки з
проханням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка). До клопотання були додані графічні матеріали із зображенням бажаного розташування земельної ділянки, а також копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивачки.
Відповідач листом від 24.03.2021 року № 334/02.01.03 було повідомлено позивачку про неможливість розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства як такого, що не відноситься до компетенції сільської ради, через те, що станом на 24.03.2021 року земельна ділянка, визначена у клопотанні позивача про наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, до складу земель комунальної власності не передавалась.
Позивачка вважає, що при розгляді її клопотання від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки зазначена земельна ділянка була передана в комунальну власність відповідача за наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 19-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 08.12.2020 року та актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 року.
Враховуючи зазначене, позивач вказує на порушення відповідачем його права, передбаченого ст. 81, 116 ЗК України, та неприйняття рішення відповідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою від 05.05.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що процес набуття Софіївською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки за межами населених пунктів, передані із земель державної власності не завершено, що унеможливлює реалізацію сільською радою права розпорядження ними.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
23.02.2021 року позивачка звернулась до відповідача із клопотанням від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки з проханням надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка).
Листом від 24.03.2021 року №334/02.01.03 відповідач повідомив позивачці про неможливість розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства як такого, що не відноситься до компетенції сільської ради. Причиною зазначено те, що станом на 24.03.2021 року земельна ділянка, визначена в додатку до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до складу земель комунальної власності не передавалась.
Не погоджуючись з вказаним листом та бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення селянського господарства, позивач звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі та раніше за текстом - ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян.
Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в ст.і 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
При цьому, встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17, від 20.09.2018 року у справі № 804/5597/15, від 23.11.2018 року у справі № 296/10121/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, ЗК України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
Як вже зазначалось судом, позивач подав до відповідача клопотання від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки.
Лист відповідача від 24.03.2021 року № 334/02.01.03 щодо неможливості розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства мотивований тим, що вказана у додатку до клопотання позивача земельна ділянка не передана до земель комунальної власності.
З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.12.2020 року № 19-ОТГ територіальній громаді в особі відповідача передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3427,2074 га, розташовані в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, згідно акту приймання-передачі, зокрема, земельна ділянка площею 183 га, кадастровий номер 4824580400:02:000:0625 (порядковий номер 66 у Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що є додатком до акту від 08.12.2020 року приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність).
Отже враховуючи вищенаведене, вказана відповідачем у листі від 24.03.2021 року № 334/02.01.03 причина неможливості розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства є необґрунтованою та не передбаченою приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені стст. 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частинами 1 та 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
При цьому суд зауважує, що спірним рішенням, оформленим листом від 24.03.2021 року №334/02.01.03, всупереч вказаним нормам за результатами розгляду клопотання позивача про безоплатну приватизацію земельної ділянки Софіївською сільською радою не було прийнято рішення в розумінні статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, вказує на те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відтак, відсутність належним чином оформленого за результатами пленарного засідання рішення відповідача про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів на обґрунтування правомірності відмови в затвердженні проекту землеустрою позивача, що є підставою для визнання рішення протиправним і скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні
дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Софіївської сільської ради (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Новобузький район, Миколаївська область, 55632 код ЄДРПОУ 04376788) задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність Софіївської сільської ради що полягає в неприйнятті рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у формі рішення сесії за клопотанням ОСОБА_1 від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка).
3.Зобов'язати Софіївську сільську раду (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632, код ЄДРПОУ 04376788) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 17.02.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка), з прийняттям рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у формі рішення сесії.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Софіївської сільської ради (вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Новобузький район, Миколаївська область,55632 код ЄДРПОУ 04376788) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції від 26.04.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник