12 січня 2022 р. № 400/7430/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1 , пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2021 № 433 о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 433 від 27.07.2021, поновлення на посаді поліцейського-водія відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що наказ про звільнення є протиправним та підлягає скасуванню. З висновком службового розслідування він категорично не згодний, оскільки він не скоював жодного правопорушення, не відмовлявся виконувати законні вимоги працівників поліції. Позивача не викликали на засідання адміністративної комісії, не викликали до ГУНП для надання пояснень, не було враховано факт, що позивач тільки почав службу, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, нагороджений листом-подякою та позитивно характеризувався під час навчання. Позивача не ознайомили з матеріалами службового розслідування на його письмову заяву. Позивач також зазначає, що поясняв працівникам поліції, що за кермом був не він, не відмовлявся пройти медичний огляд та був готовий подати усіляку допомогу для встановлення всіх обставин. Провадження по адміністративній справі за скоєння позивачем правопорушення передбаченого ст.130 КпАП України було закрито Первомайським міськрайонним судом, постанова про притягнення до відповідальності за ст.ст.121,126 КпАП оскаржується позивачем до суду.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки висновками службового розслідування зафіксовано та доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства, вина позивача підтверджена, тому спірний наказ прийнято правомірно та позов задоволенню не підлягає.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що він не був ознайомлений з посадовою інструкцією поліцейського-водія .19.04.2021 не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від походження огляду на стан сп'яніння. Лікарнею надано три висновки, які протирічать один одному стосовно самого огляду та його результатів. Жодним доказом не доведено, що позивач поводився з працівниками поліції зверхньо, нетактовно, зухвало. Позивача не ознайомили з правами при проведенні службового розслідування та він надавав пояснення без захисника.
У запереченнях відповідача зазначив, що позивач фактично приступив до несення служби, склав присягу, тому не підписання посадової інструкції не є підставою для ухилення від виконання посадових обов'язків, що нею визначені. Позивач відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Drager» та в медичному закладі здати один із біологічних зразків.
Заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, суд дійшов висновку:
28.09.2020 року ОСОБА_3 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 516 о/с було прийнято на службу в органи Національної поліції України, призначено на посаду поліцейського-водія відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області та присвоєне спеціальне звання «рядовий поліції».
27.07.2021 року рядового поліції поліцейського-водія відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 433 о/с від 27.07.2021 року звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч.1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
19.04.2021 до ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація щодо порушення службової дисципліни з боку поліцейського-водія відділення поліції №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області рядового поліції ОСОБА_3 , що виразилось у порушенні Правил дорожнього руху, складанні відносно останнього адміністративних матеріалів; за правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.
З наказом ГУНП в Миколаївській області від 19.04.2021 № 482 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» позивач ознайомився 20.04.2021.
Відповідно до пункту 4 вищевказаного наказу, службове розслідування проводиться у формі письмового провадження.
У ході службового розслідування встановлено, що 18.04.2021 приблизно о 23:30 по вул. Одеській в м. Первомайську, Миколаївської області працівниками Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області було зупинено приватний автомобіль «ВАЗ-2121», н/з НОМЕР_1 , під керуванням рядового поліції ОСОБА_3 , який рухався без увімкнених задніх габаритних вогнів в темну пору доби.
У ході спілкування з рядовим поліції ОСОБА_3 працівниками поліції Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області виявлено, що останній перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, почервоніле обличчя.
З огляду на це, працівники поліції запропонували рядовому поліції ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора для визначення вмісту алкоголю у видихаємому повітрі «Drager», однак останній відмовився та у присутності двох свідків виявив бажання пройти даний огляд у медичному закладі.
Перебуваючи біля вказаного автомобілю рядовий поліції ОСОБА_3 намагаючись уникнути відповідальності та будучи впевненим у своїй безкарності, повідомив поліцейським, що також являється працівником поліції, а саме ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області. Разом з цим, на вимогу надати документи на транспортний засіб та посвідчення водія, відповів відмовою, при цьому не пояснивши причину.
В подальшому, ОСОБА_3 почав поводити зухвало та зверхньо по відношенню до працівників Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, говорити, що зовсім не керував вказаним транспортним засобом.
У свою чергу, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.201 № 1452/735 працівники Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області на місці зупинки автомобіля запропонували ОСОБА_3 пройти у встановленому законом порядку обстеження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора для вмісту алкоголю у видихаємому повітрі «Drager», або у медичному закладі.
Але останній у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння посилаючись на те, що не керував автомобілем, таким чином намагаючись уникнути адміністративної відповідальності.
Разом з цим, ОСОБА_3 не підтверджував та не заперечував вживання спиртних напоїв. Тобто, ОСОБА_4 будучи впевнений у свої безкарності через належність до поліції, сів за кермо автомобіля напідпитку, наражаючи не тільки себе, а й інших учасників дорожнього руху на небезпеку.
У подальшому, рядового поліції ОСОБА_3 було доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня», де він також відмовився пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного пристрою «Drager» та здати один із біологічних зразків, такі як - слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Черговим лікарем проведено ряд фізіологічних тестів відносно рядового поліції ОСОБА_4 , за результатами яких відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №91 від 19.04.2021 останній перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Під час перебування в КНП«ПЦМБЛ» ОСОБА_3 продовжував поводити себе зухвало, нетактовно, як по відношенню до працівників Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області так і до працівників медичного закладу. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
За наслідками службового розслідування був прийнятий наказ НУНП в Миколаївській області № 695 від 29.04.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ВП №2 Первомайського РВП ГУНП області», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п.1,2,6,11 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського-водія відділення поліції №2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області рядового поліції ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6ч.1 ст.77 Закону України « Про національну поліцію», який надсилався позивачу поштою та був ним отриманий 18.05.2021, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та не оскаржений позивачем в установленому законом порядку.
В ході службового розслідування позивача надав 20.04.2021 пояснення, в яких зазначив, що 19.04.2021 був зупинений працівниками ССРП, тому що не горіли вогні заднього виду та складений ймовірний протокол за ст. 130 КпАП на стан алкогольного сп'яніння. В подальшому зобов'язувався надалі не вчиняти відповідних порушень .
В ході службового розслідування був допитаний свідок ОСОБА_5 , який пояснив, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та побажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
ОСОБА_6 19.04.2021 надала пояснення, що працівник поліції запросили її в якості свідка та в її присутності в лікарні ОСОБА_3 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_7 19.04.2021 надав пояснення, що працівники поліції запросили його в якості свідка та в його присутності в лікарні ОСОБА_3 відмовився проходити медичний огляд.
28.04.2021 лікар ОСОБА_8 , надав пояснення, що ОСОБА_9 у лікарні від проходження обстеження за допомогою тесту «Драгер», здачі крові відмовився. Під час спілкування поводив себе зухвало, нетактовно, дещо агресивно, на зауваження та прохання заспокоїтись не реагував. В ході проведення об'єктивних фізіологічних тестів встановлено діагноз: Алкогольне сп'яніння.
Інспектор ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Чащин І.В. надав 26.04.2021 пояснення , що під час перебування у лікарні ОСОБА_3 вів себе зухвало, нетактовно, на зауваження не реагував.
Ст. сержант ОСОБА_10 надав пояснення, що ОСОБА_11 під час спілкування висловлювався нецензурною лайкою, зухвало, казав, що у нас будуть проблеми.
Ст. лейтенант поліції ОСОБА_12 , який перебував на місце події надав пояснення, що ОСОБА_3 поводив себе зухвало, на зауваження заспокоїтись не реагував, вів себе нетактовно.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Частиною першою статті 3 Закону №580-VIII встановлено, що в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" , зобов'язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України»).
Відповідно до вимог п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов'язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, поважати і не порушувати права та свободи людини, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку.
Відповідно до п.7 р. V Порядку проведення службових розслідувань, збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
-одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
1) Позивач обґрунтовує протиправність спірного наказу тим, що службове розслідування було проведено з порушенням Закону України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядку проведення службового розслідування у Національній поліції Україні, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, а саме: його аргументи та докази не були прийняті до уваги, його не викликали до ГУНП для надання пояснень на засідання дисциплінарної комісії, фактично був позбавлений можливості не лише користуватись правничою допомогою та долучати до розслідування докази, а й навіть ознайомлюватись з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування. Не ознайомили з матеріалами службового розслідування на його письмову заяву.
Пунктом.7 розділу V Порядку № 893 передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією зазвичай проводиться в формі письмового провадження. Про розгляд справи у відкритому засіданні уповноважений керівник повинен був прийняти наказ. Такий наказ при проведенні цього службового розслідування не приймався, дисциплінарне провадження проведено в порядку письмового провадження, відкритого засідання дисциплінарної комісії не було , тому позивача на нього не викликали.
Пояснення позивача, надані ним 20.04.2021 взяті до уваги та відображені у висновку службового розслідування.
Розділом ІV Порядку проведення службових розслідувань № 893 передбачені повноваження уповноваженого керівника або особи, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування та права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, яким не передбачено обов'язок ознайомлювати позивача з його правами при проведенні службового розслідування, крім того ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, тому посилання позивача на те, що його не ознайомили з його права та не роз'яснили права на те, що він може мати захисника не приймається судом до уваги, оскільки позивач повинен знати свої права в силу вимог Конституції України та інших нормативно-правових актів, а те, що він не скористався наданими йому правами не свідчить, що службове розслідування проведення в порушення норм Порядку та Дисциплінарного статуту.
Доказів того, що позивач звертався із рапортом про ознайомлення з матеріалами службового розслідування, а йому відмовили, або допустили бездіяльність та не надали матеріали справи не містять. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивач з таким рапортом до ГУНП не звертався.
2) Стосовно незгоди позивача зі складеними відносно нього протоколами за ч.6,ст.121, ч.1 ст.126,ч.1 ст.130 КУпАП суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.19 Закону України « Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність. З цього вбачається, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність це різні види відповідальності, які мають окремі склади правопорушення.
В постанові Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.08.2021 по справі № 484/1425/21 зазначено, що на підстав доданих до протоколу доказів неможливо дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_3 порушення п.2.5 ПДР України, що свідчить про відсутність в його події та складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.6,7 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Вищезазначеними статтями передбачено, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд наголошує на тому, що в цій справі не вирішується питання правових наслідків за скоєне позивачем правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а надається оцінка правомірностіпротиправності звільнення за наслідками службового розслідування за скоєння позивачем саме дисциплінарного проступку за порушення службової дисципліни, тому суд вважає, що правова оцінка, надана Первомайським судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду при розгляді цієї справи.
3) Також позивач обґрунтовує позовні вимоги тем, що він з 07.10.2020 по 01.04.2021 проходив навчання в Одеському центрі первинної підготовки, після прибуття для несення служби 01.04.2021 не був ознайомлений з посадовими обов'язками, порушення яких ставиться в провину відповідачем та є підставою для притягнення для відповідальності.
Стосовно цього суд зазначає, що 28.09.2020 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області позивача було прийнято на службу в поліцію та на нього розповсюджується дія Закону України « Про Національну поліцію» , яким передбачено обов'язки, які ставляться до поліцейського. Не ознайомлення позивача з його посадовими обов'язками не означає, що він може нехтувати законами та іншими нормативно-правовими актами України та правилами службової етики.
4) Пояснення позивача працівникам поліції, що за кермом був не він, не приймаються судом до уваги, оскільки в ході службового розслідування позивач не зазначив особу, яка на його думку була за кермом та в своїх поясненнях від 20.04.2021 на цю обставину взагалі не посилається, а навпаки зазначає, що в подальшому не буде допускати допущених порушень.
5) Позивач стверджує, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння і не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а документи, які надані лікарнею містять протилежні висновки, з яких неможливо дійти висновку щодо перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння.
У листі КНП «Первомайській ЦМБЛ» №1326 від 27.09.2021 зазначено, що позивач від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився. В акті № 91 від 19.04.2021 зазначено, що «можна думати про алкогольне сп'яніння», та у висновку щодо результатів медичного огляду від 19.04.2021 зазначено, що « ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння».
Позивач всупереч ст.77 КАС України не надав суду доказів того, що він пройшов медичний огляд на стан сп'яніння, оскільки надані суду докази свідчать, що на місці зупинки транспортного засобу 19.04.2021 він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_7 та відмовився у медичному закладі здати один із біологічних зразків, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , записом у журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану сп'яніння. Також в акті № 91 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції від 19.04.2021 зазначено, що з ротової порожнини позивача відчувається запах алкоголю, помірно збуджений, невпевнений в собі, щодо лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу , час проведення лабораторних тестів, досліджуване біологічне середовище(сеча, слина, кров, змив поверхні губи, час відбору- зазначено «Відсутні».
Наданий суду відеозапис події з нагрудних камер поліцейських та реєстраторів службових автомобілів виявився порожнім, тому суд виключає його, як доказ, оскільки він не містить будь-яку інформацію, що стосується предмету позову.
Законом України «Про Національну поліцію» та Правилами етичної поведінки поліцейських покладено на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості. Вчинки, що дискредитують працівників поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час службових функцій та у повсякденному житті.
Відтак, надані суду докази свідчить, що позивач відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Надані суду пояснення, які були відібрані в ході службового розслідування від працівників поліції ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та лікаря ОСОБА_8 свідчать, що позивач поводив себе зухвало, нетактовно, дещо агресивно, на зауваження заспокоїтись не реагував.
Також суд наголошує на тому, що пояснення ОСОБА_3 надані в ході службового розслідування від 20.04.2021 свідчать, що він погоджується з порушеннями, але в подальшому позивач змінює свої пояснення та вживає дії, які суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності, що ніяким чином не узгоджується з тими високими вимогами, які ставляться Законом України « Про Національну поліцію » до поліцейського.
Не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати: авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом, викладені в постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 08.08.2019 у справі №804/3447/17.
За таких обставин, суд вважає, що склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних осіб та аналізувався під кутом зору Правил етичної поведінки поліцейських , тому спірний наказ є правомірним, а позов задоволенню не підлягає. Об'єктивна сторона скоєного дисциплінарного проступку полягає в тому, що позивач відмовився від проходження медичного огляду, поводив себе зухвало, неадекватно, застосовував нецензурну лексику, не реагував на зауваження своїх колег-поліцейських заспокоїтись, як на місці зупинення транспортного засобу, так і в лікарні.
Вчинені ОСОБА_3 діяння, несумісне з його посадою, оскільки Позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу від 27.07.2021 № 433 о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст рішення складено відповідно до частини 3 статті 243 КАС України та підписано суддею 17.01.2022р.