17 січня 2022 р. № 400/17/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Колгоспу "Прометей", с.Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область,56234,
до відповідача:Державна служба України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 17.12.2020 № 232206,
Колгосп «Прометей» (далі: Позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі: Відповідач) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №232206 від 17.12.2020р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідачем складено акт з порушеннями, а під час винесення спірної постанови не надано жодної оцінки доводам Позивача, не залучено представлені додаткові докази, тому порушено право на захист Позивача та винесено протиправно постанову без врахування всіх доказів.
Відповідач надав відзив на позов, згідно якого зазначив, що постанову №232206 від 17.12.2020р., винесено з додержанням чинного законодавства. Позивач та його представник не були присутні під час розгляду справи та винесення постанови, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином. Доводи Позивача є безпідставними та необґрунтованими, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
19.01.2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі.
21.01.2021 року ухвалою суду забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови №232206 від 17.12.2020 року.
11.05.2021 року суд перейшов до розгляду справи з повідомленням сторін в зв'язку з необхідністю з'ясування обставин справи, та усунення протиріч.
05.07.2021 року надійшло клопотання від представника Відповідача про розгляд справи за відсутності сторони Відповідача.
05.07.2021 року в судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та оголошено перерву до 03.09.2021 року.
03.09.21 оголошено перерву до 11.10.2021 року.
В судовому засіданні за клопотанням Позивача 11.10.21 року оголошено перерву до 15.11.21.
В зв'язку з неявкою Позивача в судове засідання та відсутністю клопотань від нього та з врахуванням клопотання Відповідача про розгляд справи за його відсутності, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази, допитав свідків, надав оцінку доказам по справі та встановив таке.
26.11.2020 року Позивачем було завантажено пшеницею «з току на Ника -теру» вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , згідно вагової книги колгоспу «Прометей» маса нетто склала 25350, маса брутто 39700, тара 14350.
Зазначене підтверджується також накладною №115 від 26.11.2020 , згідно якої відпущено МСП Ника-Тера від колгоспу «Прометей» пшеницю 25350 кг. та товарно-транспортною накладною №709959 (далі: ТТН 709959) від 26.11.2020 року, що заповнена прописом від руки.
Згідно ТТН 709959 автомобіль «КАМАЗ ВЕ 94-38СА, причіп НОМЕР_1 , перевізник, замовник, вантажовідправник колгосп «Прометей», вантажоодержувач МСП «Ника-Тера», пункт навантаження: Миколаївська область, Березнегуватський район, с.Кавказ, від виробника к-п «Прометей» 02126484, насипом брутто тридцять дев'ять тонн сімсот кг, нетто 25350 кг, отримав водій/експедитор ОСОБА_1 .
Згідно копії Наказу від 20.11.2020 року №24-к за ОСОБА_1 закріплено за автомобілем КАМАЗ ( НОМЕР_2 з причіпом НОМЕР_1 ) на період дії строкового договору.
Допитана в якості свідка ОСОБА_2 , пояснила, що до її обов'язків входить в тому числі виписка накладних на відпуск товару, зважування автомобілів та ведення вагової книги. 26.11.2020 року вона особисто була виконувала зважування автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , а саме Камазу НОМЕР_2 з причіпом, загальна вага автомобіля брутто не перевищувала допустимої норми, та після пред'явлення для огляду копій з вагової книги та відпускної накладної, свідок підтвердила, що саме вона вносила вказані в них відомості. Також свідок ОСОБА_2 , пояснила, що після внесення відомостей в вагову книгу, водій ОСОБА_4 , вирушив у рейс до м.Миколаєва у порт «Ніка-Тера».
ОСОБА_1 , був допитаний в якості свідка в судовому засіданні, та пояснив, що працював за трудовим договором водієм колгоспу «Прометей», 26.11.2020 року виконував рейс з перевезення вантажу пшениці до порту Ніка-Тера, приблизно о 15:00 27.11.2020 року проїхав через ваги на вул.Остапа Вишні біля пивзаводу «Янтар», йому працівники автотранспортної інпекції у світловідбивному жилеті дозволили подальший рух, оскільки вага була допустимою, він приблизно о 15:10 год. Прибув на стоянку, куди вже прибув на його прохання ОСОБА_5 . Прохання полягало в продовженні руху автомобілем Камаз ВЕ94-38СА з причіпом до порту з метою вивантаження, оскільки у ОСОБА_1 , в ході виконання рейсу виникли невідкладні та термінові справи сімейного характеру. ОСОБА_6 передав автомобіль Гнатуші та пішов реєструвати автомобіль для розвантаження, оскільки було багато автомобілів на реєстрацію, це тривало приблизно 20-30 хвилин. Після проведення реєстрації він повернувся на місце де мав бути автомобіль та ОСОБА_7 , однак автомобіля не було. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_8 , та дізнався, що за період його відсутності прибули працівники патрульної поліції та зобов'язали Гнатушу пройти зважування на пересувному комплексі. ОСОБА_4 , пішов до пересувного комплексу та став свідком того, що ОСОБА_9 працівники трансбезпеки примусили підписати товаро-транспортну накладну, яка не відповідає дійсності під загрозою конфіскації вантажу, та відмовою повернути техпаспорт та посвідчення водія, зазначена ттн мала вже заповнені графи щодо пункту навантаження, перевізника та інше.
Також Позивачем до позовної заяви додано заяву про вчинення злочину від 30.12.2020 року щодо дій ОСОБА_10 , щодо внесення при здійснення габаритно-вагового контролю завідомо неправдивих відомостей.
Однак доказів, які б підтверджували подальший рух за даною заявою Позивачем надано не було.
Як вбачається з матеріалів справи до відзиву Відповідач надав докази згідно яких 27.11.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївської області -О.І. Обуховим та Е.П. Лістровим, на підставі направлення на перевірку від 26.11.2020 року №003564 було проведено документальний ваговий контроль транспортного засобу КАМАЗ 55102, д/н НОМЕР_2 та було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, які дають право на рух автомобільними дорогами.
За результатами перевірки було складено акт №215728 від 27.11.2020 року, згідно якого зафіксовано порушення перевезення подільного вантажу -пшениці (згідно ттн №245218 від 27.11.2020 року) т/з КАМАЗ 55102, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 28,63%... у тому числі порушення абз.16 ч.1 ст 60 -перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Водій Гнатуша протокол не підписав, на місці підпису є галочка і все, з огляду на це, суд не оцінює напис начебто від імені водія Гнатуші «Про вагу не знав», акту відмови від підпису інспекторами не складено до матеріалів справи не додано!
Як вбачається з копії товаро-транспортної накладної №245218 від 27.11.2020 року, вона містить відомості про перевізника, замовника та вантажовідправника ТОВ «КІМА», автомобіль КАМАЗ ВЕ9438 СА з причіпом НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , пункт навантаження смт. Пантаївка, Кіровоградська область, вул..Урожайна, 1, пункт розвантаження ТОВ «МСП Ніка-Тера», м.Миколаїв, вул..Айвазовського,23. Вантаж пшениця, вага ватажу не розбірлива взагалі, через низьку якість наданого Відповідачем доказу.
Також матеріали справи містять запрошення від 03.12. №95146/20.3/24-20 у розгляді справи за актом №215728..., на 17.12.2020 з 10.00 до 12.00 за адресою м.Миколаїв, вул. Космонавтів ,61, яке отримав особисто адвокат Коноваленко О.О. разом з копією акту №215728, чеком зважування, листом повідомлення про сплату, актом №044139, довідкою №046755, розрахунком.
За результатами розгляду винесено постанову .№232206 від 17.12.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу на Колгосп «Прометей» у розмірі 34000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (Камаз ВЕ9438 СА).
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону N 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до вимог статті 33 Закону Про автомобільні дороги (далі - Закон N 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 48 Закону N 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 N 1306 рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
За змістом абзацу 16 частини першої статті 60 Закону N 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006 передбачено можливість здійснення габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки.
Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 N 879 (далі - Порядок N 879).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку N 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку N 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
За приписами пункту 13 Порядку N 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Пунктами 16, 18 Порядку N 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Відповідно до пункту 23 Порядку N 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Правила оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 1567.
Так, згідно пунктів 20-21 Порядку N 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з пунктом 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Пунктом 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Спірною постановою до позивача застосовано штраф за перевезення вантажу пшениці транспортним засобом, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху без відповідного дозволу.
Водночас, з аналізу п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 вбачається, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд дійшов висновку про помилкове застосування відповідачем до позивача штрафу, передбаченого абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, за змістом якого до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу саме без відповідного дозволу.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що протокол №215728 від 27.11.2020 року водій Гнатуша не підписав, тому мають місце порушення з боку інспекторів щодо оформлення результатів перевірки, оскільки акт відмови від підпису також не складено.
Оцінюючи пояснення свідків та співставляючи їх, з іншими доказами по справі, суд зазначає, що такі пояснення мали бути перевірені за заявою про вчинення злочину від 30.12.2020 року щодо дій ОСОБА_10 , щодо внесення при здійснення габаритно-вагового контролю завідомо неправдивих відомостей, однак сторонами жодних доказів з цього приводу не надавалось.
Інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та які мали б значення при розв'язанні справи сторонами суду не наведено.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94, Серія A, N 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, п. 58 Європейський суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до позивача штрафу на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а відтак постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від №232206 від 17.12.2020р. є протиправною та підлягає скасуванню, а позов- задоволенню.
Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2272 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Колгоспу "Прометей" (Кавказ,Березнегуватський район, Миколаївська область,56234 ЄДРПОУ 02126484) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 ЄДРПОУ 39816845) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №232206 від 17.12.2020р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 ЄДРПОУ 39816845) на користь Колгоспу "Прометей" (Кавказ,Березнегуватський район, Миколаївська область,56234 ЄДРПОУ 02126484) судові витрати в розмірі 2272,00 грн.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник