17 січня 2022 р. № 400/5769/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмоовму провадженні адміністративну справу
за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
треті особи:Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.06.21 р. № 281620,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач - 1), Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-2) з вимогою протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Володькова Д. від 03.06.2021 року №281620 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн.
Ухвалою від 26.07.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою від 23.07.2021р. суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки була винесена посадовими особами Укратрансбезпеки з порушенням вимог законодавства. Позивач вважає, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм він не допускав, а відповідними матеріалами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не підтверджено порушення вимог закону. Також ФОП ОСОБА_3 вказав в позові на те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу VOLVO FH 13.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , акт проведення перевірки та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування 20.04.2021 не складалися під час здійснення рейдової перевірки та зацікавленій особі чи її представнику в день зважування не видавалися; не надано також дані електронно-обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням для збору, аналізу, накопичення, зберігання та передачі інформації про результати зважування; Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки не були пред'явлені сертифікат відповідності на території України та дійсне свідоцтво про проходження повірки вагового комплексу, а також свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг; зважування вантажу, що перевозився здійснювалося за відсутності відповідної методики. Таким чином, дії відповідача є протиправними, а постанова підлягає скасуванню.
Представник відповідачів у відзиві на позов вказав про те, що відповідно до якого Укртрансбезпека здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи. За результатами перевірки 20.04.2021р. посадовими особами відповідача було складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 275361, що в подальшому стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу на позивача від 03.06.2021р. за № 281620. В задоволенні позову відповідач просив відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 16.04.2021 р. № 026477 посадовими особами Укртрансбезпеки 20.04.2021р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 275361.
В акті зафіксовано, що 20.04.2021 р. на автодорозі Р-55 Вознесенськ-Новий Буг проведено перевірку автомобіля VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_4 . Перевіркою виявлено порушення абз.16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344), а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, неоформлена відповідна товарно-транспортна накладна.
Того ж дня складено довідку № 036577 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 02623 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано, що відповідний транспортний засіб належить ФОП ОСОБА_1 , а перевіряємим суб'єктом є згідно ТТН ФОП ОСОБА_2 . Вказані документи були надіслані на адресу позивача з вимогою внести плату за проїзд у сумі 34000,00 грн.
Згідно Акту № 026223 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів фактична вага транспортного засобу з вантажем, що перевірявся становить 48730,00т.
21.05.2021р. відповідачем на адресу позивача направлено запрошення на розгляд справи за актом № 275361 про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт у Миколаївській області.
0306.2021р. відповідачем винесено Постанову № 281620 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 34000,00грн. за порушення абз.16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та яку направлено на адресу позивача.
Судом встановлено, що відповідно ОСОБА_1 з 04.06.2019 року зареєстрований як фізичнаособа-підприємець за №3253721096.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником автомобіля марки VOLVO FH 13.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_3 позивач також є власником напівпричіпа WOT OKGS3 18.30, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Крім того, згідно Акту від 20.04.2021р. № 275361 вказаний вище автомобіль VOLVO FH 13.480 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) належить ФОП ОСОБА_2 , а згідно реєстраційних документів - належить позивачу, про що також зазначено в такому акті, що на думку суду є неналежним оформленням документів з боку відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Згідно товарно-транспортної накладної №127 від 20.04.2021р. автомобільним перевізником 20.04.2021р. під час рейдової перевірки був ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), що перевозив на автомобілі VOLVO FH 13.480 (реєстраційний номер НОМЕР_1 )
сипучий вантаж - відсів загальною вагою 39800,00кг.
Позивач, отримавши оскаржувану постанову, не погоджується з штрафом зазначеним в такій постанові, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
При вирішенні спору по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
У відповідності до ст.60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Форма, а також визначення товарно-транспортної накладної встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363).
За визначенням п. 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Позивач не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки згідно ТТН перевізником є інша фізична особа-підприємець. Це підтверджується товарно-транспортною накладною №127 від 20.04.2021р. наданою до справи відповідачем разом з відзивом на позов.
Оскільки, позивач не був перевізником під час перевірки 20.04.2021 р. на транспортному засобі VOLVO FH 13.480 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), він не може бути суб'єктом відповідальності за ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». А суб'єктом юридичної відповідальності є автомобільний перевізник.
Відповідно до п.22.5. ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження
на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до Довідки №036577 та Акту № 026223 за результатами габаритно-вагового контролю повна маса вказаного автомобіля становить 48730,0 тонн, що є перевищенням допустимої маси 40 тонн.
При цьому, суд зауважує та вказує на те, що загальна маса автомобіля при перевірці судом до уваги не береться з підстав того, що судом визначено вище те, що суб'єктом юридичної відповідальності є автомобільний перевізник, а в даному випадку це є ФОП ОСОБА_2 , а позивач при цому є лише власником такого транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ТТН та акту №026223 перевозився сипучий вантаж (відсів), який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що, в свою чергу, не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (п. 18 Порядку № 879).
У відповідності до пп. 2, 3 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 9 розділу II "Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування", затверджених наказом Мініфраструктури від 28.07.2016 р. № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. При цьому довідка повинна містити показники зважування, видані спеціалізованим обладнанням по кожній осі окремо, а також підсумок загальної маси шляхом додавання кожної з осей.
Методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку № 879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом), не затверджена.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 20.04.2021 транспортний засіб позивача перевозив подільний сипучий вантаж - відсів.
Отже, оскільки транспортний засіб позивача перевозив сипучий вантаж, який є рухомим під час маршруту транспортного засобу, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування (в якій би був передбачений реальний відсоток похибки навантаження на вісі для сипучих вантажів), з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
З огляду на викладене, висновок відповідача щодо перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів є необґрунтованим.
Крім того, матеріали справи не містять доказів зважування (чеку з вагів) вантажного автомобіля VOLVO FH 13.480 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 20.04.2021р. на автодорозі Р-55 Вознесенськ-Новий Буг, що не дає можливості суду встановити справжню вагу такого автомобіля при перевірці 20.04.2021р. Тому, про справжнє перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів під час перевірки 20.04.2021р. з боку відповідачів перед судом не доведено.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.
Судовий збір розподіляється згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) , Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) від 03.06.2021 року №281620 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 2270,00грн., сплачений платіжним дорученням від 12.07.2021р. №32.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов