18 січня 2022 р. № 400/8969/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135 в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
про:визнання протиправними та скасування постанови від 05.08.2021 № 281973, № 281974,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.08.2021 р. № 281973 і № 281974.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не є автомобільним перевізником, а транспортний засіб передав в оренду іншій особі. Позивача не було повідомлено про розгляд справи, фактично справу розглянуто без його участі, що є порушенням процедури розгляду справи. У складених за наслідками перевірки матеріалах відсутні дані про технічні прилади, якими зафіксовано перевищення вагових параметрів, відсутні відомості про свідоцтво повірки технічних приладів, копія щотижневого графіку та направлення посадових осіб на перевірку.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 13.10.2021 р. в електронному кабінеті. Правом на подачу відзиву не скористався. На підставі ч. 4 ст. 159 КАС України суд кваліфікує неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є власником вантажного автомобіля MAN, НОМЕР_1 (а. с. 12).
На підставі договору від 01.03.2021 р. вказаний транспортний засіб передано в оренду стром на один рік ОСОБА_2 (а. с. 8-9).
Посадовими особами Укртрансбезпеки 11.07.2021 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 300218 (а. с. 10). В акті зафіксовано, що 11.07.2021 р. на автодорозі М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 203 км + 500 проведено перевірку вантажного автомобіля позивача MAN, НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено перевезення вантажу овочів з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм на 17,72% (навантаження на одиночну вісь 12,95 т) без відповідного дозволу, а також без оформлення товарно-транспортної накладної, що є порушенням абз. 15 ч. 1 та абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344).
Того ж дня складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0050650 (а. с. 11).
Доказів направлення позивачу запрошення на розгляд справи відповідач суду не надав.
Відповідачем 05.08.2021 р. винесено постанову № 281973, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а. с. 6).
Крім того, 05.08.2021 р. винесено постанову № 281974, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344, а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж (а. с. 7).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України" власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Оскільки позивачем надано докази передачі свого транспортного засобу в оренду іншій особі, а відповідачем вказаного не спростовано, суд виходить з того, що до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські штрафи як до автомобільного перевізника, яким він у спірних правовідносинах не був, а тому не може витупати суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Щодо факту перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів, суд зазначає таке.
З акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0050650 вбачається, що транспортним засобом позивача перевищено нормативи вагових параметрів, а саме: осьове навантаження - 5,55; 12,95 (нормативно допустиме 11; 11 т). при цьому, фактична маса транспортного засобу (18,5 т) більш ніж удвічі менша нормативно допустимої (40 т) (а. с. 11).
Враховуючи перевезення транспортним засобом подільного вантажу (овочів), який переміщується в русі, значно нижчу нормативно допустимої фактичну масу транспортного засобу, а також відсутність доказів повірки зважувального обладнання, суд вважає недоведеним факт перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів.
Щодо відсутності товарно-транспортної накладної на вантаж суд виходить з того, що позивач не був автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, а тому в нього відсутній обов'язок мати відповідний документ.
Крім того, суд враховує порушення відповідачем процедури розгляду справи в частині неповідомлення позивача про дату, час і місце розгляду матеріалів рейдової перевірки. Позбавлення позивача права на участь у розгляді його справи та подання своїх пояснень та доказів є грубим порушення процедури розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в загальній сумі 908,00 грн (а. с. 1), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.08.2021 р. № 281973 і № 281974 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.08.2021 р. № 281973 і № 281974.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 18.01.2022 р.
Суддя Н.В. Лісовська