10 січня 2022 р. № 400/177/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1 , пр. відповідача Донець А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,
до відповідача:Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, 54025,
про:застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,
Позивач, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова про заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю)у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації будівлі гуртожитку № 2, який розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Бузніка, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що при проведенні перевірки відповідача щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту виявлено порушення, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тому необхідно застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкта - гуртожитку № 2.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки нормами КАС України не передбачено повноваження адміністративного суду на прийняття рішення про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації будівель, споруд та механізмів. Також позивачем жодному порушенню, яке викладене у позові, не надано обгрунтованого підтвердження чи пояснення, що саме таке порушення створює загрозу життю і здоров'ю людей, а отже є підставою для звернення до суду для застосування заходів реагування. Жодним чинним законодавчим актом в Україні не визначено переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які б можливо прийняти безспірно як підставу для застосування заходів реагування. З акту перевірки та адміністративного позову не вбачається яким чином перевіряючі дійшли висновку і вирішили, що виявлені в ході перевірки порушення створюють загрозу життю і здоров'ю людей, не обгрунтовано чим така загроза підтверджується.
Позивач надав відповідь на відзив, просив позов задовольнити, оскільки відповідачем не усунуто всі порушення, що зафіксовані в акті перевірки.
Заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, суд дійшов висновку:
У період з 19.12.2019 по 26.12.2019 позивачем проведено перевірку Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (гуртожиток № 2), розташованого за адресою: вул. Бузніка, 3, м. Миколаїв, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 493 від 26.12.2019 року, яким зафіксовано 25 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, 15 порушень з яких створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
23.09.2020 - 23.09.2020 позивачем проведено позапланову перевірку Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (гуртожиток № 2), розташованого за адресою: вул. Бузніка, 3, м. Миколаїв, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 176 від 23.09.2020 року, яким зафіксовано 6 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
21.01.2021 - 22.01.2021 позивачем проведено позапланову перевірку Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (гуртожиток № 2), розташованого за адресою: вул. Бузніка, 3, м. Миколаїв, щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт № 21 від 22.01.2021 року, яким зафіксовано 4 порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей:
1) на дверних полотнах не встановлені пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів (порушено п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ, відповідно до якого не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні);
2) дерев'яні конструкції даху будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу IV ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.)
3) не виконано захист території будівель, споруд від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (порушено п. 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”);
4) під час експлуатації об'єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема, приміщення в будівлі дошкільного навчального закладу не обладнано системами протипожежного захисту, а саме: установками автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" з підписанням актів (Акт прийняття монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття) (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 цього Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України передбачає заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).
Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з приписів частини 1 статті 70 КЦЗ України, що застосування заходів реагування включає в себе: повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Встановлення факту не усунення відповідачем порушень, обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).
Одночасно, застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18.
Відтак, посилання відповідача на те, що ним виконаний п. 10 порушень, зазначених у позові (на дверних полотнах не встановлені пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів) не приймається судом до уваги.
З матеріалів справи убачається, що в ході судового розгляду справи позивачем було проведено позапланову перевірку Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (гуртожиток № 2, розташованого за адресою: вул. Бузніка, м. Миколаїв), за результатами якої складено Акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №21 від 22.01.2021 року, яким зафіксовано 4 порушення галузевого законодавства.
Суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачем було значно зменшено кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, адже їхня кількість скорочена з 25 до 4. Проте, зменшення кількості порушень не може свідчити про повне їхнє усунення.
Застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи гуртожитку №2, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
До того ж, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
До того ж, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 01.12.2021 року по справі № 1.380.2019.004026 (адміністративне провадження №К/9901/10718/20).
Щодо твердження відповідача, про те, що усі ДБН, на які зроблено посилання, використовуються при будівельно-монтажних роботах (нове будівництво, реконструкція, перепланування тощо). Зазначені у акті перевірки ДБНи прийняті у 2006-2018 роках, гуртожиток № 2 був прийнятий в експлуатацію у 1961 році, тому неможливо застосувати вимоги ДБН до будівель, що збудовані раніше, ніж прийняті ДБН.
П. 5.2. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (в редакції зі зміною № 1) встановлено, що у разі неможливості на діючих об'єктах здійснити підтримання експлуатаційної придатності (забезпечити працездатність) СПЗ (системи протипожежного захисту) в проектних межах, що були чинні на той час, технічне переоснащення СПЗ виконуються відповідно до цих норм.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Відповідно до п.1.2 Розділу V Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту ППБУ передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”.
Кодексом цивільного захисту (ст.55) передбачений обов'язок власника та керівника суб'єкта господарювання забезпечити пожежну безпеку .
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення іншого нерухомого майна, що експлуатуються.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту. Правила пожежної безпеки в Україні містять бланкетну норму, в якій зазначено, що обладнання системи протипожежного захисту повинно відповідати нормам ДБН.
Відтак, спеціальними нормами чинними на час перевірки, позивач повинен забезпечити пожежну безпеку будинку, приміщення та споруди, які повинні бути обладнанні системами протипожежного захисту.
Посилання позивача на те, що до спірних правовідносин неможливо застосувати норми ДБН, що вступили в силу 01.07.2015, оскільки об'єкт побудований у 1961 році, не приймається судом до уваги, оскільки дія нормативного акту в часі починається з моменту набрання ним чинності. Кодекс цивільного захисту прийнятий 02.10.2012 та набрав чинності з моменту опублікування 21.11.2012 в офіційному виданні газеті “Голос України”. Правила пожежної безпеки набрали чинності з моменту державної реєстрації 10.04.2015. З моменту набрання чинності норми права - вона є обов'язковою для виконання. Ніяких застережень Кодекс цивільного захисту, Правила пожежної безпеки та норми ДБН стосовно того, що вони не розповсюджуються на будівлі, які побудовані до прийняття цих норм не містить.
Щодо зазначення у акті перевірки порушення вимог щодо блискавкозахисту, встановлених ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, чинність якого скасована наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16.10.2019 № 313 суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.05.2012 № 640 прийнято міжнародні та європейські нормативні документи як національні нормативні документи методом підтвердження з наданням чинності в Україні з 01.08.2012, зокрема:
ДСТУ EN 62305-1:2012Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи (EN 62305-1:2011, ГОТ) Protection against lightning - Part 1: General principles - Вперше
ДСТУ IEC 62305-2:2012Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT) Protection against lightning - Part 2: Risk management - Вперше
ДСТУ EN 62305-3:2012Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей (EN 62305-3:2011, IDT) Protection against lightning - Part 3: Physical damage to structures and life hazard - Вперше
ДСТУ EN 62305-4:2012Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах (EN 62305-4:2010, IDT) Protection against lightning - Part 4: Electrical and electronic systems within structures - Вперше
Вказаними ДСТУ передбачено вимоги щодо необхідності захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
Зазначення позивачем виявленого порушення вимог законодавства з посиланням на ДСТУ, який втратив чинність, не свідчить про відсутність зазначеного порушення.
Стосовно того, що відповідач у судовому засіданні зазначив, що позивачем не надано суду докази, що дерев'яні конструкції даху будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, тому неможливо стверджувати, що відповідачем зазначене порушення ще не виконано, не приймається судом до уваги.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач всупереч ст. 77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів виконання цього пункту.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право на звернення до суду позивача з даним позовом встановлено Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Зазначене спростовує твердження відповідача про неможливість прийняття адміністративним судом рішення про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності.
Суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих в Акті перевірки за результатами першої перевірки від 26.12.2019 № 493 не спростовує наявності порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, станом на момент розгляду справи, тому позов належить задовольнити.
Судовий збір покладається на позивача та поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача не підлягає.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38524996) до Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 02066753) задовольнити.
2. Застосувати до Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 02066753) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи та експлуатації гуртожитку № 2, який розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Бузніка, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної та пожежної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т.О. Гордієнко
Повний текст рішення складено відповідно до частини 3 статті 243 КАС України та підписано суддею 14.01.2022р.