18 січня 2022 р. № 400/4952/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення податкового боргу в сумі 234 381,17 грн.,
09.11.2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 234381,17 грн. з ОСОБА_1 .
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідачем було апеляційну скаргу на рішення від 25.02.2021 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2021р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем була подана касаційна скарга на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 року та на рішення Миколаївського окружногоадміністративного суду від 25.02.2021року.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Миколаївського окружного адміністративного від 25.02.2021р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду 08.06.2021р. скасовано повністю, а справу направлено до суду першої інстації на новий розгляд.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2021р. та протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.09.2021р. справу № 400/4952/20 передано на розгляду судді Устинову І.А.
Ухвалою від 24.09.2021р. суддею Устиновим І.А. прийнято справу № 400/4952/20 до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 21.09.2021р. та зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області надати до суду в строк до 20.10.2021р. належним чином завірену копію податкової вимоги від 29.08.2019р. № 201679-50 та обгрунтований розрахунок пені з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, яку нараховану відповідачу за податковим повідомленням-рішенням № 00054891305 від 11.07.2019р.
У судове засідання 21.09.2021р. сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, що підтверджено матеіралами справи.
13.12.2021р. до канцелярії суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов лист з додатками, а саме з: копією корінця поадктової вимоги віж 29.08.2019р. № 201679-50, розрахунком пенсі на двох аркушах та копією витягу з ЄДР.
Дослідив матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні об на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Як зазначено Верховним судом, правова природа податкового боргу встановлення підстав його виникнення, різновиду зобов'язання та виникнення. Самих тільки податкових повідомлень-рішень, без встановлення підстав та моменту виникнення обов'язку сплати, недостатньо, щоб рахувати борг наявним.
В основу визначення грошових зобов'язань ОСОБА_1 , позивачем покладені висновки акта перевірки від 05 червня 2019 року №827/14-29-13-05-11/236 який, в порушення ч.2 ст.79, п.8 ч.5 ст.160 КАС України, не надано суду в якості належного доказу.
Виходячи з наданих позивачем до справи доказів, в тому числі й документів від 13.12.2021р. судом вбачається таке.
Позивачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки було складено акт від від 05.06.2019р., за результатми якого винесені поадткові повідомлення-рішення від 11.07.2019р. № 0054881305 та № 00054911305, які були направлені Головним управлннім ДПС у Миколаївській області на адресу відповідача (вул.Бузька, буд.97, м.Миколаїв, 54000), проте не були вручені відповідачу особисто.
Крім того, наданий на вимогу суду позивачем корінець податкової вимоги від 29.08.2019р. № 201679-50 на суму боргу 234381,17грн. не є належним чином завіреним документом суб'єкта владних повноважень, а саме не містить печатки податкового органу, тобто не відповідає вимогам ст. 72 ПК України.
У відповідності до приписів п.79.2 ст.79 ПК України перевірка може бути проведена за умови вручення платнику податків копії направлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Проте позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до справи належних доказів на підтвердження виконання вимог ст.79 ПК України. Крім того, у відповідності до вимог п.78.1 ст.78 ПК України документальна перевірка проводиться за умови наявності конкретних на те підстав.
Судом вбачається, що з наданих позивачем документальних доказів, однією з вимог для призначення перевірки є п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме - факт не подання відповідачем в установлений законом строк податкової декларації. Наразі, саме така підстава кореспондується з встановленим перевіркою фактом порушення відповідачем вимог п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, його обов'язком подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Між тим, відповідачем надано до суду документальне підтвердження того, що у повній відповідності до вимог п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.п.49.18, ст.49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, ОСОБА_1 ще 26.01.2016р. подана до ДПІ Центрального району м.Миколаєва (за місцем проживання), відповідна податкова декларація.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог визначених пунктом 102.2 статті 179 ПК України, контролюючий орган мав право провести перевірку та са визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останн граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом такого строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числінарахованої пені).
Оскільки, останнім днем граничного строку подання даної декларації є 30.04.2016р., то строк дії в 1095 днів закінчився ще 30.04.2019 року.
З наведеного слід зробити висновок про те, що проведення документальної позапланової
перевірки та визначення на її підставі грошових зобов'язань відповідачу, суперечить вимогам визначених Податковим кодексом України та можуть мати для відповідача відповідні негативні наслідки.
З цього приводу свою думку висловив Верховний Суд в постанові від 11.06.2020р. у справі №823/127/17, де вказав наступне: «При цьому стягнення коштів контролюючий орган може ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення под боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, безумовно вважається безнадійним».
Частина 2 ст.77 КАС України обов'язок доказування правомірності покладає саме на суб'єкта владних повноважень. Тобто, саме позивач ма суду докази обґрунтованого нарахування заборгованості, визначеної податковою вимогою. З наданих позивачем доказів не вбачається наявності підстав стягнення боргу.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист праї та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від гюрушег суб'єктів владних повноважень. Відповідно, адміністративний суд повине правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чі рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірно пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені в ст.2 КАС України.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12 та 19 травня 2015 року (справи №№ 21-180а15, 21-168а15 відповідно), а також від 8 червня 2016 року (справи № 21-174а16).
З огляду на встановлене, суд вважає, що для належного відновлення порушених прав ОСОБА_1 , Головне управілння ДПС у Миколаївській області повинно виключити з облікових даних від запис про наявність боргу (недоїмки), внесений до ІКП на підставі податкової вимоги від 29.08.2019 року №206790-50.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню непідлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов