03 лютого 2022 року
справа №380/21257/21
провадження № П/380/21492/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Яворівської міської ради Львівської області (81000, м. Яворів, вул. Львівська, 15; код ЄДРПОУ 33213539) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , кадастровий номер 46265810100:04:003;
- зобов'язати Яворівську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , кадастровий номер 46265810100:04:003;
- зобов'язати Яворівську міську раду надати у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку у АДРЕСА_2 , кадастровий номер 46265810100:04:003.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що рішенням Яворівської міської ради №106 від 18.04.2016 їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення землевпорядною організацією було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства. Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо погодження меж та розгляду на сесії для передачі у власність, однак таке клопотання не розглянуто, та не прийнято жодного рішення по вказаному клопотанню. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність протиправною, тому звернулась з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали про залишення без руху позивач усунув недоліки.
Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання.
Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 14.01.2022, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на неявку представників сторін та не повідомлення про причини такої неявки, суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.04.2016 Яворівської міською радою Львівської області ІХ сесією (сьомого скликання) прийнято рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », яким позивачці надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0093 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 ».
У 2016 році фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на підставі вищезазначеного рішення виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства.
Крім цього, у 2021 році фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 повторно на підставі вищезазначеного рішення виготовлено проект землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства.
16.02.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.
Листом від 19.03.2021 за №2128 Виконавчий комітет Яворівської міської ради Львівської області повідомив, що в Журналі реєстрації пропозицій заяв і скарг громадян виконавчого комітету Яворівської міської ради за 2016 рік відсутні записи щодо заяви про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від ОСОБА_1 .
Листом від 29.06.2021 №5880 Виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області ФОП ОСОБА_2 повідомлено про відтермінування погодження та підписання акту встановлення та погодження меж землекористування гр. ОСОБА_1 з суміжними землекористувачами та акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, у зв'язку із зверненням членів ОСББ «Газовик 2».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частиною першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
За змістом частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства спірної земельної ділянки площею 0,0093 га, належать Яворівській міській раді.
Відповідно до статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 34 частини першої статті 26 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
Положеннями частини п'ятої статті 46 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Таким чином, розгляд клопотання особи повинен здійснюватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а його результатом є рішення.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.
Яворівська міська рада не розглянула заяву позивачки в порядку, визначеному законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Отже , відповідач належним чином не вирішив питання за результатом звернення позивачки згідно з вимогами статті 186-1 Земельного кодексу України та закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Тому, необхідно визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради щодо розгляду у встановленому законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядку заяви ОСОБА_1 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні міської ради.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Яворівської міської ради винести на розгляд сесії та затвердити проект землеустрою, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року по справі №823/59/17 зазначив, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Вимога про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасною, оскільки відповідачем не приймалось рішення по суті заявленого позивачем клопотання.
Тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти рішення саме про затвердження проекту землеустрою.
Крім цього, суд звертає увагу на особливу важливість принципу “належного урядування”, який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії”, п. 120, “Онер'їлдіз проти Туреччини”, п. 128, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови”, п. 72, від 08.04.2008, і “Москаль проти Польщі”, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії”, п. 74, від 20.05.2010, і “Тошкуце та інші проти Румунії”, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини”, п. 128, та “Беєлер проти Італії”, п. 119).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його невідкладно приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначені положення норм Земельного кодексу України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” надають відповідачу повноваження на вирішення питання про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність та зобов'язують прийняти рішення, а також визначають підстави, з яких може бути прийняте рішення про відмову. Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Суд вважає, що порушені права позивачки необхідно поновити шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у конкретних публічно-правових відносинах.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Яворівської міської ради Львівської області (81000, м. Яворів, вул. Львівська, 15; код ЄДРПОУ 33213539) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Яворівської міської ради щодо розгляду у встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядку заяви ОСОБА_1 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні міської ради.
Зобов'язати Яворівську міську раду Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Яворівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.