Справа №380/2422/20
31 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Сасевича О.М.,
секретаря судового засідання Пушки М.А.,
представника позивача Кисіль Р.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 91882,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлений строк до бюджету не сплачені.
Ухвалою судді від 26.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 24.04.2020 року було вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду адміністративної справи №380/2422/20 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
08.05.2020 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог.
28.05.2020 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву в якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що зважаючи на норми статті 12 ПК України, місцеві ради мають обов'язок встановити (відповідним рішенням місцевої ради) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Представник відповідача також вказав, що враховуючи ухвалення Закону України №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено податок на майно (до складу якого включено й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), лише 28 грудня 2014 року, а також відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідною місцевою радою рішення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 15 липня 2016 року (щодо податкового періоду 2017 року) та до 15 липня 2017 (щодо податкового періоду 2018 року), слід зробити висновок, що оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можливо було здійснити за наявності рішення місцевої ради щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на відповідний податковий період.
Як вбачається із сайту Новокалинівської міської ради, рішення щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки приймалось тільки 08.07.2018 року (на 2019 податковий рік).
Представник відповідача наголошує, що враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення (як правові акти індивідуальної дії), які є підставою для стягнення податкового боргу, не відповідають ознакам законності, відтак такі не можуть застосовуватись як доказ вини відповідача.
17.06.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 18.06.2020 року в справі було зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/4421/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії.
Зважаючи на те, що Восьмим апеляційним адміністративним судом 21.04.2021 року було прийнято постанову у справі №380/4421/20, яку опубліковано в Реєстрі 30.04.2021, ухвалою суду від 11.01.2022 року в справі було поновлено провадження.
У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити. Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, ствердив про його необґрунтованість, а тому, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Головним управління ДФС у Львівській області було винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0427763-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 7877,80 грн.;
- №0427764-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 5238,24 грн.;
- №0427765-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 1561,44 грн.;
- №0427766-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 680,16 грн.;
- №0427767-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 620,64 грн.;
- №0427768-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 618,72 грн.;
- №0021538-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 30852,50 грн.;
- №0021539-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 20314,55 грн.;
- №0021540-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 6055,46 грн.;
- №0021541-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2637,75 грн.;
- №0021542-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2406,92 грн.;
- №0021543-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2399,47 грн.;
- №0427769-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 1382,88 грн.;
- №0021537-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 8044,47 грн.;
- №1543-13 від 25.04.2017 на суму 1191,01 грн.;
Окрім цього, 26.12.2017 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №48829-17 на суму 1191,01 грн., яку скеровано відповідачу.
Згідно з довідкою про податкову заборгованість відповідача від 19.02.2020 №8157/10/56.09-06 станом на 01.01.2020 за платником податків числиться заборгованість по податку на нерухомість в сумі 91882,01 грн.
Такі ж суми відображено у зворотному боці облікової картки платника податків за відповідними платежами.
Оскільки відповідач добровільно вказані суми не погасив, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010, (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що сума грошових зобов'язань виникла на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень №0427763-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 7877,80 грн., №0427764-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 5238,24 грн., №0427765-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 1561,44 грн., №0427766-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 680,16 грн., №0427767-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 620,64 грн., №0427768-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 618,72 грн., №0021538-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 30852,50 грн., №0021539-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 20314,55 грн., №0021540-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 6055,46 грн., №0021541-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2637,75 грн., №0021542-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2406,92 грн., №0021543-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 2399,47 грн., №0427769-1314-1327 від 17.04.2018 на суму 1382,88 грн., №0021537-5613-1327 від 04.03.2019 на суму 8044,47 грн., №1543-13 від 25.04.2017 на суму 1191,01 грн.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
26.12.2017 року контролюючим органом виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №48829-17 на суму 1191,01 грн.
Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень або зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).
Така сума податкового боргу зазначена позивачем у довідці про суму податкового боргу від 19.02.2020 та відображена у копіях зворотних боків облікових карток платника податків за відповідними платежами.
Вказана сума податкового боргу відповідача залишається не сплаченою.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з приписами п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (60 календарних днів до внесення змін до п. 95.2 ст. 95 ПК України, внесеними згідно із Законами №4834-VI від 24.05.2012, № 466-IX від 16.01.2020).
За змістом положень п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 91882,01 грн.
Окрім цього, суд враховує також правові висновки, зроблені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 року в адміністративній справі №380/4421/20. Колегія суддів у даній справі дійшла висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у ОСОБА_1 виник податковий борг, винесені правомірно, а податковий орган при визначенні позивачу податкових зобов'язань діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки при розгляді цієї справи відповідачем судових витрат пов'язаних з залученням свідків та проведення експертиз не понесено, судові витрати з відповідача стягувати не слід.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету суму податкового боргу у розмірі 91882 (дев'яносто одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 01 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2022 року.
Суддя Сасевич О.М.