справа №380/17779/21
провадження № П/380/17987/21
03 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885), в якій просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з досягненням пенсійного віку протиправною, та зобов'язати до призначення пенсії у відповідності до вимог Закону.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 10.08.2021 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії у зв'язку з досягненням пенсійного віку, в чому їй було відмовлено, через відсутність необхідних 26 років стажу. З даним рішення відповідача позивач не погоджується, оскільки вважає, що відповідно до законодавства за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року та за наявності страхового стажу 22 роки на 1 січня 2018 року (при необхідних 20 років - згідно з ст.. 12 ЗУ №1788-ХІІ),вона набула право виходу на пенсію після досягнення віку 59 років - з 05.09.2019 року. Відтак, вважає посилання відповідача про відсутність 26 років страхового стажу на 04.09.2019 - безпідставними, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до статті 26 Закону № 1058 (зі змінами внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», які набрали чинності з 01.01.2018) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961р.н. і старші після досягнення ними такого віку: - 59 років - які народилися у період з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 мала б право на призначення пенсії з 05.09.2019 за наявності страхового стажу, зокрема в період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років, мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 - від 20 до 30 років. Також вказує, що згідно з поданими документами загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 00 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком в 60 років 11 місяців за нормами Закону №1058. Відтак, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
08.12.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно викладено обґрунтування позовної заяви.
01.02.2022 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено обґрунтування, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.08.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058.
Страховий стаж позивача станом на досягнення нею пенсійного віку становить 22 роки 0 місяців 13 днів, що не заперечується сторонами.
Розглянувши подані документи, відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу - 26 років, про що прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №135050005667 від 17.08.2021
Позивач вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не призначення, їй пенсії за віком, у відповідності до вимог Закону, тому звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-IV).
За приписами статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
За приписами п. 1.6, 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку №22-1).
Абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону №1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначаються: пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вік виходу на пенсію на загальних умовах як для чоловіків так і для жінок становить 60 років.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, наявність страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року дає право на призначення пенсії за віком, однак при досягненні особою віку 60 років станом на 31 грудня 2017 року.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.
Зважаючи на вищевказане, суд звертає увагу, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а пенсійного віку, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV - 59 років, досягла лише 04.09.2019, тому відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV, мала б право на призначення пенсії з 05.09.2019 за наявності страхового стажу не менше 26 років.
На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що станом на дату досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, її страховий стаж становив 22 роки 0 місяців 12 днів, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна