справа № 380/17669/21
з питань закриття провадження у справі
01 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Раєнко О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Бень Б.З.,
представника відповідача Аракчеєва Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) з вимогою:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0124652-2407-1304 від 19.05.2021.
Ухвалою суду від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків у спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:
виправлену позовну із зазначення поштового індексу адреси позивачки;
зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
належний доказ (перерахування) судового збору у розмірі 908 грн. або докази звільнення від його сплати за даним позовом.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 15.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Ухвалою суду від 31.12.2021 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/17669/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
29.12.2021 за вх. №99402 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
Разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про закриття провадження у справі. Відповідно до змісту якого відповідач просить закрити провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначив, що відповідно до даних системи АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», ОСОБА_1 помилково сформовано податкове повідомлення-рішення в автоматичному режимі засобами АІС «Податковий блок». 15.12.2021 податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021 №0124652-2407-1304 на суму 887,92 грн і борг на суму 784,52 скасовано, про що свідчить службовий допис управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області та копії зворотного боку облікової картки платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік.
Позивач та представник позивача щодо задоволення клопотання про закриття провадження не заперечили, просили вирішити питання щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав, просив суд таке задоволити.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на таке.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, а саме з службового допису управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області від 20.12.2021 №3182/13-01-24-07, відповідно до даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» гр. ОСОБА_1 було сформовано в автоматичному режимі повідомлення-рішення від 19.05.2021 №0124652-2407-1304 на суму 887,92 за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка була повторно внесена з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до даних системи АІС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на правах приватної власності гр. ОСОБА_1 володіла зазначеною квартирою до 09.10.2015. Враховуючи вищенаведене, управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області скасовує податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021 №0124652-2407-1304 на суму 887,92 і борг на суму 784,52 грн.
Крім цього вказане підтверджується копією витягу з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані порушення були усунені суб'єктом владних повноважень, а повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно із пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом п'ятим частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з частиною першою статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Оскільки провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку із задоволенням позову відповідачем після подання позовної заяви, відповідно до положень частини першої статті 140 КАС України є підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.
Згідно дубліката квитанції, який знаходиться в матеріалах справи №0.0.2332754642.1 від 09.11.2021 позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила 908,00 грн судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області 908,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Щодо відшкодування судових витрат у вигляді оплати на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Приписами частин четвертої-шостої статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги від 23.09.2021, ордер на надання (правничої) правничої допомоги серії ВС №1120982 від 20.01.2022; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №64 від 06.10.2021, якою підтверджено сплату позивачкою 5000,00 грн за надання правової допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п'ятій цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За таких обставин суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Так, відповідно до частини шостої статті 12 КАС України справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг відносяться до справ незначної складності.
Крім того, суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними якого мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі рішення Верховного Суду у зразковій справі) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд також бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо витрат на правову допомогу.
З огляду на вищевказані обставини справи, суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів (в тому числі рішення Верховного Суду) та з урахуванням того, що дана розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі не є співрозмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а її стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а також з врахуванням численних позовних заяв даного адвокатського об'єднання з даного предмету спору згідно з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, не є пропорційними вартість виконаних робіт до затраченого часу на підготовку таких, а також кількості таких позовів і їх складність і кількість долучених доказів, які зібрані адвокатами на представництво інтересів.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №380/17669/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (м.Львів, вул.Стрийська,35, ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений згідно квитанції 0.0.2332754642.1 від 09.11.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді оплати на правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.02.2022.
Суддя Сподарик Н.І.