02 лютого 2022 року
справа №380/24187/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на доопрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і за наслідками повторного розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 03.10.2013 його звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту «б» ст.64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. 22.03.2013 позивач відповідно до скерування Головного управління МВС України у Львівській області пройшов військово-лікарську комісію. Відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-3 №014029 від 02.10.2013 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 50% втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААБ №158305 від 08.10.2013 позивачу під час первинного огляду присвоєно третю групу інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. З метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 2, 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області з відповідною заявою (рапортом) та необхідними документами. Листом Головне управління МВС України у Львівській області повідомило позивача про те, що подані ним матеріали скеровані до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення ОГД. Проте у подальшому матеріали щодо виплати позивачу ОГД повернулися на адресу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області. Відповідно до інформації, зазначеної у листі Департаменту фінансово-облікової політки МВС України при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення, у зв'язку з чим матеріали щодо призначення ОГД повернуто на доопрацювання. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до норм Порядку № 850 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати ОГД, повинен закінчуватися прийняттям відповідного рішення (про призначення або ж про відмову у призначенні ОГД). А обов'язок з прийняття відповідного рішення покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
Ухвалою суду від 16.12.2021 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що постановою ВЛК ГУМВС у Львівській області від 19.02.2014 №1 відмінено постанову ВЛК у свідоцтві про хворобу від 10.06.2013 №155 щодо причинового зв'язку захворювань заявника, а також, що форма заяви, поданої позивачем не відповідає вимогам. Зазначені недоліки унеможливили прийняття рішення. Також відповідач у відзиві зазначає, що з позвом позивач звернувся по спливу 8 років з дня встановлення ІІІ групи інвалідності,що суперечить п.7 Порядку №707.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 03.10.2013 Наказом Львівського державного університету внутрішніх справ (по особовому складу) №612 о/с був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у запас за пунктом «б» статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальником складом органів внутрішніх справ (через хворобу). На момент звільнення займав посаду викладача кафедри фізичної підготовки Львівського державного університету внутрішніх справ.
Згідно з Свідоцтвом про хворобу №155 Військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області від 10.06.2013 позивачу діагностовано: Гіпертонічна хвороба II ст., II ст., ризик помірний. Аномалія розвитку аортального клапану. П'яткова шпора справа без порушення функції. Захворювання. ТАК. Пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Консолідований перелом основної фаланги IV пальця лівої кисті (28.04.2012) без порушення функції. Травма. Так. Пов'язана з виконанням службових обов'язків. (Підстава: висновок службового розслідування від 25.06.2012).
02.10.2013 відповідно до довідки серія ЛВА-3№014029 МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, ОСОБА_1 було встановлено ступінь втрати працездатності - 50 % (п'ятдесят відсотків) пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (свідоцтво про хворобу №155 від 10.06.2013, видане військово-лікарською комісією ГУМВС України у Львівській області).
ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі Протоколу ВЛК ГУМВС 19.02.2014, Постановою №1 ВЛК ГУМВС України у Львівській області Постанову ВЛК ГУМВСУ у Львівській області в свідоцтві про хворобу від 10.06.2013 №155 щодо причинного зв'язку захворювань ОСОБА_1 відмінено. Встановлено, що захворювання: Аномалія розвитку аортального клапану, НІ, не пов'язане зі службою в органах внутрішніх справ. В решті наслідковий зв'язок захворювань та травм позивача залишився без змін.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі №380/8830/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неподання висновку та документів до Міністерства внутрішніх справ щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення III групи інвалідності. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно вирішити питання щодо подання до Міністерства внутрішніх справ висновку та документів з метою призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення III групи інвалідності. Рішення суду набрало законної сили 02.03.2021.
На виконання рішення суду Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області на підставі поданих позивачем документів склала висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» у зв'язку із встановленням йому інвалідност.
Надалі ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області зазначений висновок разом з поданими позивачем документами надіслала до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується листом №173/31/01-2021 від 11.06.2021.
04.06.2021 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України скерував Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області лист №24864/15-2021«Про повернення матеріалів», відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія щодо нього проведена з порушенням, зокрема:
- пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС - при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися;
- пункту 16 Положення - під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось.
Наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком №850. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються на доопрацювання.
Вважаючи дії відповідача щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ).
Так, ч.6 ст.23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07.11.2015 Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
Абзацом 3 п.15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Таким чином, норми ст. 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень ст.23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
За змістом пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п.п.2 п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
За приписами п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:
- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;
- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком № 850 не передбачено.
- обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
Суд встановив, що Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області на підставі поданих позивачем документів склала висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», який надіслала до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Проте листом від 04.06.2021 №24864/15-2021 «Про повернення матеріалів» Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги на доопрацювання.
Отже, з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850, відповідач, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем документів та висновку Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Тобто, відповідач всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 850 не розглянув по суті матеріали про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, а протиправно повернув їх Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області, не прийнявши жодного рішення, за наявності імперативного обов'язку таке рішення прийняти.
При цьому суд зауважує, що лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2021 №24864/15-2021 «Про повернення матеріалів» не є рішенням в розумінні пункту 9 Порядку № 850, оскільки не містить підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Крім того, формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, суд доходить висновку, що Міністерство внутрішніх справ України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги позивачу (про призначення/відмову у призначенні), відповідно до пункту 9 Порядку № 850.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 10.10.2018 у справі № 733/1290/16-а, від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а.
Таким чином, дії відповідача щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, є протиправними.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вказане, суд зазначає, що дії відповідача щодо повернення без прийняття рішення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу не відповідають п.п.1, 3, 5, 6 ч. 2 ст.2 КАС України.
За таких обставин, у зв'язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги жодного рішення з числа тих, які він відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 зобов'язаний був прийняти та з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на доопрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і за наслідками повторного розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на доопрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і за наслідками повторного розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )судовий збір на суму 908(дев'ятсот вісім)грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.