справа №380/1404/22
з питань забезпечення позову
20 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови та розпорядження,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №157 від 16.09.2021 щодо позивача;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача «Про демонтаж самовільно влаштованого кондиціонера, кронштейнів для його кріплення, обладнання для його підключення та відновлення головного фасаду будинку АДРЕСА_1 від 12.01.2022.
Одночасно з позовною заявою позивачем 19.01.2021 (вх. №5204) подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження відповідача «Про демонтаж самовільно влаштованого кондиціонера, кронштейнів для його кріплення, обладнання для його підключення та відновлення головного фасаду будинку АДРЕСА_1 від 12.01.2022 (далі - Розпорядження №14 від 12.01.2022) до винесення судом рішення у справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що розпорядження №14 від 12.01.2022 прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а виконання цього розпорядження може завдати позивачу матеріальної шкоди. Зазначає, що кондиціонер не встановлювала. Відповідач при винесені постанови та видачі розпорядження керувався внутрішнім переконанням, а не доказами.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про її необґрунтованість, мотивуючи це таким.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом оскарження є постанова адміністративної комісії №157 від 16.09.2021 та розпорядження «Про демонтаж самовільно влаштованого кондиціонера, кронштейнів для його кріплення, обладнання для його підключення та відновлення головного фасаду будинку АДРЕСА_1 від 12.01.2022.
Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії спірного розпорядження №14 від 12.01.2022 до винесення судом рішення у справі.
Фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує протиправністю розпорядження про демонтаж самовільно влаштованого кондиціонера, кронштейнів для його кріплення, обладнання для його підключення та відновлення головного фасаду будинку, встановлення якого позивач заперечує.
Жодних доказів на підтвердження таких тверджень, рівно як і посилань на порушені відповідачем норми чинного законодавства, позивачем не подано.
Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивачем не наведено.
Тобто фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена виключно незгодою позивача із спірним розпорядженням.
Позивачем не подано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних в заяві заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи унеможливлення в подальшому виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого вона звернулася.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.П. Хома