справа № 380/20980/21
про залишення заяви про забезпечення позову без руху
18 січня 2022 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 26.11.2021 року суддя відкрив провадження по справі, ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.01.2022 року на адресу надійшла заява про забезпечення позову. Заява обгрунтована тим, що за результатами пленарного засідання Львівської міської ради було прийнято ухвалу від 07.10.2021 року № 1526 «Про затвердження земельної ділянки на АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону», прошу суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі, оскільки їх невжиття суттєво ускладнить або унеможливить виконання рішення суд.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким.
Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірні із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних у справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №ЗПП/320/23/20 (ЄДРСР 94264209).
У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (ЄДРСР 87389519) зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий вид гарантії забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, у тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи. Прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Подана заява про забезпечення позову має на меті вжити заходи забезпечення позову надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 1526 від 07.10.2021 року «Про затвердження земельної ділянки на АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону» та зобов'язання Львівської міської ради надати ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 РНОКГ1П НОМЕР_1 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,06 га на АДРЕСА_1 та передати зазначену ділянку їй у власність шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради від 07.10.2021 року № 1526 «Про затвердження земельної ділянки на АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону», а також шляхом заборони Львівській міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 .
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Європейський суд з прав людини наголошує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, що надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло би породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, що Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).
Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.
Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас позивач додав до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн, тобто за ставкою, встановленою за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою.
Втім, враховуючи, що заява про забезпечення позову подана до суду 17.01.2022 року, судовий збір, в силу вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», повинен справлятись у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року.
А тому, з метою усунення недоліків заяви про забезпечення позову, позивач повинен доплатити решту суми судового збору, що складає 63,30 грн.
Позовна заява містить заяву про забезпечення позову, тому судовий збір за подання даної позовної заяви становить 744,30 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: 84 Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд дійшов висновку про достатні підстави для залишення заяви про забезпечення позову без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви і заяви про забезпечення позову без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 139, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки в п'ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя В.М.Сакалош