справа№380/17134/21
про залишення позовної заяви без розгляду
20 січня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни ІІІ групи у розмірі - 11984,00 грн згідно Закону;
- зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8824,00 грн, що повинна бути виплачена згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як інваліду ІІІ групи 11984,00 грн (з урахуванням попередньо виплаченої суми 3160,00 грн);
- стягнути на користь позивача з Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради матеріальну і моральну шкоду у розмірі 11984,00 грн у розмірі виплати до 5 травня 2020 року у разі задоволення позову на користь позивача.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача подати до Львівського адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по цій справі згідно із ст. 382 КАС України та стягнути на його користь з відповідача матеріальну і моральну шкоду у розмірі 11984,00 грн.
Ухвалою судді від 12.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 30.11.2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі відповідно до вимог частини 13 статті 171 КАС України. Особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав, ніж вказані у позовній заяві, та докази поважності причин його пропуску. Роз'яснено позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо він не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
09.12.2021 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач стверджує про відсутність пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що про бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати щорічної разової допомоги до 05 травня за 2020 рік позивач дізнався лише 24.08.2021 з листа-відповіді відповідача від 09.08.2021, яким його повідомлено про відсутність підстав для перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 30.11.2021 позивач отримав 10.01.2021.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З цього приводу суд зазначає про те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зауважує, що у Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Конституція України також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 22.09.2021 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надіслана позовна заява) та оскаржує дії відповідача щодо нарахування йому щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Суд зауважує, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо складових, з яких вона складається, як обрахована, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. А тому про порушення своїх прав недоплатою такою допомоги позивач міг дізнатись у квітні-травні 2020 року при отриманні такої виплати за цей рік.
Отже, з дня отримання допомоги особою, остання вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру призначеної допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Таким чином, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Водночас за змістом ст. 17-1 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, саме 30 вересня відповідного року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Таку ж правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду в аналогічних справах неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, в постановах від 10.05.2018 року у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 05 травня за 2020 рік розпочався з 30.09.2020 та сплив 31.03.2021.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на те, що про бездіяльність органу соціального захисту щодо перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік позивачу фактично стало відомо 24.08.2021 з листа-відповіді відповідача від 09.08.2021, яким йому повідомлено про відсутність підстав для перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня згідно з Законом.
Варто зауважити, що аналогічні аргументи позивача висловлені ним і в позовній заяві, та критично оцінені судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 30.11.2021. Так, суд зазначив, що отримання листа-відповіді відповідача від 09.08.2021 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, позивачем не надано.
Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом сьомим частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі, то таку позовну заяву належить залишити без розгляду відповідно до частини 15 статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 171, 240, 248, 256 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», підп. 15.5 п. 15 розділу VIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Сидор Н.Т.