справа№380/24049/21
20 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , у якій просить суд:
- стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 8 047,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом, яка складається із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. На теперішній час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки відповідач не вживає жодних заходів для погашення податкових зобов'язань, позивач вважає, що існують достатні підстави для стягнення з неї до бюджету таку заборгованість.
Ухвалою від 14.12.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від направлено на адресу відповідача, 12.01.2022 до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.
Таким чином, належно повідомлений відповідач не скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у ГУ ДПС у Львівській області фізична особа- підприємець ОСОБА_1 перебуває за основним місцем обліку ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ).
Фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Згідно довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються органами ГУ ДПС у Львівській області у фізичної особи ОСОБА_1 виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 11.10.2021 року становить 8 047,35 грн. та складається з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) 85 -8 047,35 грн.
- 5 601,28 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) від 16.01.2020 р. № 1908192 (терм. спл. 20.02.2020р.. дата виникнення боргу 20.02.2020 р.).
- 2 446,07 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) від 25.01.2021 р. № 4085172 (терм. спл. 19.02.2021р.. дата виникнення боргу 19.02.2021 р.).
Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 18.03.2020 форми «Ф» № 15511-57.
У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановив суд, станом на 11.10. 2021 за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) 85 -8 047,35 грн.
Станом на день розгляду справи доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи в адміністративному порядку відповідач не надала.
Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 8 047,35 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач не надала доказів сплати податкового боргу.
Відповідно до ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через ЗО календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача до бюджету податкового боргу у розмірі 8047,35грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул.Стрийська,35,ЄДРПОУ ВП 43968090) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 8047,35 грн (вісім тисяч сорок сім гривень тридцять п'ять копійок).
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Р.М. Брильовський