19 січня 2022 року
справа №380/13777/21
провадження № П/380/13964/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного провадження в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації (УСЗН Стрийської РДА, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації щодо обмеження норм споживання пільг ОСОБА_1 та членам його сім'ї права на 75-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 27.02.2020;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації надати ОСОБА_1 та членам його сім'ї згідно з статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 75-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснити відшкодування витрат з дати обмеження норм споживання з 27.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пп. 4-6 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій, до яких належить ОСОБА_1 , встановлено пільги/знижки на користування житлом та комунальними послугами, а також на вартість палива для осіб, що проживають у будинках, що не мають центрального опалення. Позивач повідомив, що отримував такі пільги в розмірі 75% від норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова №409). 27.02.2020 набрало чинності рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), відповідно до якого з цієї дати визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Позивач стверджує, що після 27.02.2020 отримував вище перелічені пільги в обмеженому (заниженому) розмірі, оскільки їх розмір визначався Постановою №409, котра суперечить закону. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації із заявою, вимагав надання йому пільг у розмірі 75% від "загальної норми споживання" (тобто без обмеження обсягу споживання певними нормами). У відповідь отримав лист відповідача від 17.06.2021 №06-1084, відповідно до якого позивач числиться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків як учасник бойових дій, отримує пільги відповідно до Постанови КМУ 409, котра є чинною. Позивач стверджує, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки з 27.02.2020 відповідач повинен застосовувати положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 25.12.1998 №367-ХІV та надавати йому 75-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання.
Відповідач подав відзив (а.с.23), проти позову заперечує. Повідомив, що пільги на житлово-комунальні послуги надаються ОСОБА_1 згідно вимог статті 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який наводить в редакції Закону №52-IV від 04.07.2002, а також Постанови Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014.
Суд вивчив аргументи сторін та долучені до матеріалів справи докази і встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-14), з 07.05.2015 має статус учасника бойових дій (а.с.12), з 29.09.2015 отримує пенсію за вислугу років як колишній працівник МВС України (а.с.11), проживає в селі Рогізно Стрийського району (до реформи адміністративно-територіального устрою - Жидачівського району) Львівської області по АДРЕСА_1 (а.с.14).
ОСОБА_1 з 21.08.2015 зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків та отримує пільги як учасник бойових дій на сплату житлово-комунальних послуг за адресою зареєстрованого місця проживання в розмірі 75% на газопостачання з лічильником на плиту та на опалення, а також 75% на електропостачання (а.с.28); в 2020 році розмір отриманої пільги в грошовій формі становив 6271,20 грн. (а.с.27), за січень-вересень 2021 року 4483,33 грн. (а.с.26). При наданні ОСОБА_1 пільг на житлово-комунальні послуги УСЗН Стрийської РДА застосовує передбачені Постановою №409 норми споживання.
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до УСЗН Стрийської РДА із заявою щодо надання йому як учаснику бойових дій пільг за житлово-комунальні послуги без обмеження норм споживання та отримав відповідь (а.с.10), відповідно до змісту якої надання йому пільг відбувається у встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірах,котрі також визначені (продубльовані) в Постанові Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
При прийнятті рішення суд при оцінці аргументів сторін щодо релевантних норм права та способу їх застосування керується такими мотивами:
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них (далі- Закон №3551-ХІІ).
Відповідно до статті 4 Закону №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
ОСОБА_1 з 07.05.2015 має статус учасника бойових дій.
Пільги учасникам бойових дій визначено пунктами частини першої статті 12 Закону України №3551-ХІІ, в тому числі:
4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
Пункт 4 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002}
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Абзац перший пункту 5 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2878-IV від 08.09.2005}
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
Пункт 5 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 488/95-ВР від 22.12.95, в редакції Закону № 52-IV від 04.07.2002}
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Наведена редакція пунктів 4-6 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ була чинною як на момент набуття ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, так і станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Отже, наведені норми Закону №3551-ХІІ для учасників бойових дій:
- визначають розмір знижки за користування житлом, житлово-комунальними послугами та паливом для опалення в будинках без центрального опалення, - такий становить 75% (сімдесят п'ять відсотків);
- визначають правила розрахунку розміру площі житла, на яку надається знижка, - залежно від кількості та соціального статусу членів сім'ї, що проживають в житлі разом із пільговиком;
- при визначенні обсягу газу, електроенергії та інших послуг, а також скрапленого балонного газу для побутових потреб, на які поширюється пільга в розмірі 75% знижки, - відсилають до поняття «середні норми споживання». Іншими словами, знижка 75% надається на обсяг газу, електроенергії тощо, що не перевищує середніх норм споживання. Разом з тим, цей закон не визначає ані розміру «середніх норм споживання», ані правил їх обчислення;
- при визначенні обсягу палива, в тому числі рідкого (для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення), на який поширюється пільга в розмірі 75% знижки, - відсилають до поняття «норми, встановлені для продажу населенню». Іншими словами, знижка надається на обсяг палива, що не перевищує норм, встановлених для продажу населенню, - для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення. Разом з тим, цей закон не визначає ані розміру «норм, встановлених для продажу населенню», ані правил їх обчислення.
Разом з тим, ці поняття визначені в іншому законі; відповідно до статті 2 Закону №3551-ХІІ законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон №2017-ІІІ).
Відповідно до статей 5, 9 Закону №2017-ІІІ:
- державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України;
- державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло;
- до державних соціальних нормативів належать в тому числі соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.
З метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону 2017-ІІІ Кабінет Міністрів України 06.08.2014 прийняв Постанову № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
Водночас Закон №3551-ХІІ при визначенні обсягу газу, палива, електроенергії тощо, до яких застосовується пільга, прямо відсилає до застосування «середніх норм споживання», котрі на підставі статей 5, 9 Закону 2017-ІІІ (спеціального закону в сфері формування державних соціальних нормативів) уповноважений визначати Кабінет Міністрів України.
Суд встановив, що УСЗН Стрийської РДА при наданні ОСОБА_1 як учаснику бойових дій передбачених Законом №3551-ХІІ пільг:
- при визначенні розміру пільги безпосередньо застосовує норми Закону №3551-ХІІ та надає 75% знижки на житлово-комунальні послуги;
- при визначенні розміру площі житла, на яке надається знижка, а також обсягу газу, електроенергії, палива та інших послуг, до яких застосовується знижка в розмірі 75%, застосовує норми споживання, визначені Постановою №409 на підставі спеціального закону - Закону №2017-ІІІ.
За такого правового регулювання застосування відповідачем Постанови №409 є законним та обґрунтованим, а вимога позивача нараховувати йому пільги на житлову площу та обсяги комунальних послуг і палива без будь-якого обмеження, понад встановлені державою у встановлений законом спосіб державні соціальні нормативи (середні норми споживання чи розмір площі, правила обчислення якого прямо визначені Законом №3551-ХІІ) є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Щодо згадки в прохальній частині позову про протиправність дій відповідача щодо обмеження норм споживання членам сім'ї позивача, а також вимог про надання знижки 75% на оплату житла, комунальних послуг та палива «членам його сім'ї», то такі є необгрунтованими. Так, в позовній заяві не наведено жодного аргументу з цього приводу - ані про склад сім'ї позивача, ані про підстави спонукання відповідача надавати цим неназваним членам його сім'ї знижку 75% на необмежені обсяги споживання житлово-комунальних послуг чи житлову площу. Тому суд відхиляє такі вимоги як очевидно безпідставні.
Оцінюючи аргументи позивача щодо зміни правового регулювання спірних правовідносин з 27.02.2020 внаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), суд визнає такі помилковими з таких мотивів:
згаданим рішенням суду визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим, покликання позивача на це рішення КСУ є беззмістовним, оскільки Кабінет Міністрів України в період 01.01.2015-27.02.2020 не скористався наданими пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України повноваженнями та не змінював ані порядку застосування, ані розміру передбачених пунктами 4-6 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ пільг (знижка 75%). Питання ж обсягу площі чи ресурсів (газ, електроенергія, паливо), на які надається знижка, визначається Урядом на підставі спеціального закону (Закон №2017-ІІІ); це питання суд детально висвітлив у цьому рішенні вище.
Отже, позивач не навів обставин, які б свідчили про те, що відповідач своїми діями порушує право ОСОБА_1 на соціальний захист в порядку та розмірах, визначених законодавством України. Водночас відповідач довів, що в спірних правовідносинах діє в порядку та спосіб, що передбачений релевантними нормами права. За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з причини його безпідставності.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, тому немає підстав для вирішення питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Москаль Р.М.