Іменем України
27 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7390/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 26 листопада 2021 року б/н (арк. спр. 21-24) просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 жовтня 2021 року № 881 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення від 19 липня 2021 року № 33/33-2493, виготовленої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до наданої довідки про грошове забезпечення від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 з розрахунку 70 % від грошового забезпечення, яке складає 13238,03 грн по інвалідності, без зменшення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, без обмеження будь-яким строком, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є отримувачем пенсії по інвалідності та перебуває на обліку у відповідача.
Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” підготовлена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення від 19 липня 2021 року № 33/33-2493, яка надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для проведення позивачу перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року.
Рішенням від 21 жовтня 2021 року № 881 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 08 грудня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 43321/2021 подало відзив на позовну заяву від 07 грудня 2021 року № 1200-0802-7/55364, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 30-34).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262).
21 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 про розмір грошового забезпечення.
Рішенням від 21 жовтня 2021 року № 881 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 63 Закону № 2262 Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Умови проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” були передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб”. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року набрало законної сили 19 листопада 2019 року.
Відповідач вважає, що відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/12704/18. Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України не приймалося. Таким чином, скасування з 19 листопада 2019 року в судовому порядку пункту 3 Постанови № 103 призвело до відсутності підстав для перерахунку пенсії.
Разом з тим, відповідно до статей 49 та 63 Закону № 2262 підставою для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання. Відповідачем не досліджувалося питання щодо наявності чи відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням видів грошового забезпечення, зазначених у довідці.
Зважаючи на обставини справи, порушення прав позивача (на його думку) відбулося внаслідок протиправних дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, тому правильним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду наданої довідки. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з врахуванням певних складових грошового забезпечення слід відмовити, оскільки такі вимоги є передчасними, і можливості такого перерахунку не надавалася оцінка відповідачем.
Також відповідач зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 25-26).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) є пенсіонером, ветераном війни - особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності, про що свідчать пенсійне посвідчення від 23 серпня 2000 року № 25356, видане УМВС України в Донецькій області, дублікат посвідчення від 21 вересня 2000 року серії НОМЕР_2 , видане Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, та матеріали пенсійної справи № 101203008469 - МВС (арк. спр. 4, 35-36 зв.).
В матеріалах пенсійної справи наявна довідка від 21 березня 2018 року № 3573-лк, видана Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), на ОСОБА_1 , згідно з якою розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою оперуповноваженого управління, відділів (відділень) поліції до посади на день звільнення зі служби оперуповноважений становить 6239,33 грн, у тому числі: посадовий оклад - 2400,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням “майор поліції” - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби 35 % - 1540,00 грн, премія 0,96 % - 59,33 грн (арк. спр. 36 зв.).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 101203008469 - МВС починаючи з 01 січня 2016 року розмір пенсії - 60 % грошового забезпечення (з надбавками) внаслідок проведеного перерахунку на підставі довідки від 21 березня 2018 року № 3573-лк, виданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), складає 5165,10 грн (арк. спр. 35, 35 зв.).
Листом від 19 липня 2021 року № 33/33-2497 Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області серед іншого довідку від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року на ОСОБА_1 (арк. спр. 38 зв., 39, 40 зв., 46).
21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 (арк. спр. 38).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що умови проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 були визначені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Разом з тим, 14 травня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18, яким визнано противоправними та нечинними, зокрема пункт 3 Постанови № 103. Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не прийнято, а тому законні підстави для проведення перерахунку пенсії за довідкою від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 про розмір грошового забезпечення відсутні (арк. спр. 15, 37).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом першим преамбули Закону № 2262 визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Внаслідок набрання чинності Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон № 580) втратив чинність Закон України “Про міліцію” та розпочато ліквідацію органів міліції.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” (далі - Закон № 900-VIII), яким, зокрема, статтю 63 Закону № 2262 доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 580 за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону № 580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Кабінет Міністрів України Постановою № 988 та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268” встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Відповідно до статті 94 Закону № 580, постанови Кабінету Міністрів України № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Крім того, пунктом 13 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, та набрало законної сили 19 листопада 2019 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Таким чином, починаючи з 19 листопада 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 та Порядком № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
В рішенні від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив:
Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року (пункт 45);
Згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року (пункт 46).
Частиною другою статті 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 6 Постанови № 103 серед іншого внесені зміни до Порядку № 45.
Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Отже, з 29 січня 2020 року Порядок № 45 діє в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103.
Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 5 Порядку № 45).
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову щодо неможливості проведення спірного перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Абзацом першим пункту 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:
Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (додаток 3);
Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.
Як слідує з матеріалів справи, Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено довідку від 19 липня 2021 року № 33/33-2493 для перерахунку з 01 грудня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” від 19 липня 2021 року № 33/33-2493.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі заяви пенсіонера та довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.
Проте відповідачем прийнято рішення від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ) про відмову у перерахунку пенсії з посиланням на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18, яким визначено протиправними та нечинними, зокрема пункт 3 Постанови № 103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Однак, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19.
Суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, відповідач у даному випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.
По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.
У зв'язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ), яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” від 19 липня 2021 року № 33/33-2493;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” від 19 липня 2021 року № 33/33-2493, та фактично сплачених сум.
Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії із розрахунку 70 % від грошового забезпечення, яке складає 13238,03 грн по інвалідності, без зменшення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, без обмеження будь-яким строком, з урахуванням проведених виплат, не підлягають задоволенню, оскільки ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з визнанням протиправним та скасуванням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії, обмеження максимального розміру пенсії та обмеження будь-яким строком є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Відтак спору щодо відсоткового розміру відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії, обмеження максимального розміру пенсії та обмеження будь-яким строком на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом «а» частини першої статті 21 Закону № 2262 визначено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Якщо позивач не згоден з розміром призначеної йому пенсії по інвалідності (60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку)), він має право звернутись до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що рішення, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, прийнято відповідачем 21 жовтня 2021 року та отримано ОСОБА_1 19 листопада 2021 року.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку на звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом розпочався саме з дати отримання від відповідача рішення від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ). Позовна заява до суду подана позивачем 22 листопада 2021 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Луганського окружного адміністративного суду.
Отже, наразі строк на оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ) ще не сплив, а отже, й не пропущений позивачем.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами другою-четвертою статті 13 Закону № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для виконання такого рішення.
Отже, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишається судом без задоволення.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21 жовтня 2021 року № 881 ( ОСОБА_1 ), яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” від 19 липня 2021 року № 33/33-2493.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” від 19 липня 2021 року № 33/33-2493, та фактично сплачених сум.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська