про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником
27 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № ЗВ/360/4/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління ДФС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 55446842 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-513-25У від 06.11.2017 про стягнення з КП «Лисичанська житлово - експлуатаційна кантора № 5» заборгованості у сумі 382911,77 грн,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП №55446842 з примусового виконання вимоги № Ю-513-25У від 06.11.2017 про стягнення з КП «Лисичанська житлово - експлуатаційна кантора № 5» заборгованості у сумі 382911,77 грн.
З посиланням на статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявник просить суд замінити стягувача з Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445) на правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150).
Ухвалою суду 21.01.2022 призначено до розгляду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні на 27.01.2022.
Представник заявника у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з частиною другою статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Головним управлінням ДФС у Луганській області 06.11.2017 винесено вимогу про сплату боргу № Ю-513-25У, у якій визначено заборгованості КП «Лисичанська житлово - експлуатаційна кантора № 5» у сумі 382911,77 грн (арк. спр. 7).
Постановою від 02.04.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 55446842 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-513-25У від 06.11.2017 (арк. спр. 6).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404 визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд враховує, що чинним законодавством не визначено юрисдикцію та предметну підсудність заяв про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні вимоги територіального органу Державної податкової служби про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом.
Разом з тим, частиною другою статті 74 Закону № 1404 визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною першою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною шостою статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що чинним законодавством не встановлено іншого порядку заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами, суд дійшов висновку, що вирішення таких питань належить до юрисдикції адміністративного суду.
Аналогічну за змістом правову позицію (щодо належності розгляду справ про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса) висловлено Верховним Судом України у постанові від 18.11.2015 по справі № 6-2391ц15.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів.
Так, згідно з підпунктами 19-1.1.22, 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу (пункт 1).
Абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України» розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України.
Відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Так, зокрема створено Головне управління ДПС у Луганській області шляхом приєднання Головного управління ДФС у Луганській області.
Згідно із абзацом 5 пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Луганській області ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Луганській області.
Згідно з інформацією, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 05.08.2019 ГУ ДФС у Луганській області перебуває в процесі припинення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.
Абзацами першим, третім - четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (пункт 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227).
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області як відокремлений підрозділ.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 08.10.2020 № 556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) з 15.10.2020 перебуває в процесі припинення.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150) проведена 14.12.2020, номер запису 1000741030008085321.
Частиною першою статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.
Згідно з частиною другою статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади (частина третя статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI).
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Головне управління ДПС у Луганській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (далі - Положення), Головне управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Луганської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі - ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотримання порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 15, 22 пункту 4 Положення ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Відповідно до підпункту 28 пункту 6 Положення ГУ ДПС для виконання покладених на нього завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
ГУ ДПС є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення). У складі ГУ ДПС діють ДПІ, які є його структурними підрозділами та перелік яких затверджується окремим наказом ДПС. ДПІ діють на підставі цього Положення, у межах функцій, визначених статтею 19-3 Податкового кодексу України. Начальник ДПІ може забезпечувати загальну організацію та координацію роботи (не пов'язану з виконанням функцій, визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) структурних підрозділів ГУ ДПС, що територіально розміщені за адресою місцезнаходження ДПІ, з метою забезпечення їх комунікацій (пункт 7 Положення).
Згідно з пунктом 15 Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів (арк. спр. 10).
Отже, з 01.01.2021 відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Перехід до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150) як відокремленого підрозділу функцій і повноважень Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) як юридичної особи публічного права, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є фактом публічного правонаступництва, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Перехід до Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150) функцій і повноважень Головного управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39591445), що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є фактом публічного правонаступництва.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження слід задовольнити та замінити стягувача - Головне управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39591445) на правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150), який у спірних правовідносинах є органом державної влади та контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення).
Керуючись статтями 241, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління ДФС у Луганській області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 55446842 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-513-25У від 06.11.2017 про стягнення з КП «Лисичанська житлово - експлуатаційна кантора № 5» заборгованості у сумі 382911,77 грн задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП № 55446842 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-513-25У від 06.11.2017, виданої Головним управлінням ДФС у Луганській області, про стягнення з КП «Лисичанська житлово - експлуатаційна кантора № 5» боргу у розмірі 382911,77 грн, з Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) на правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
СуддяТ.В. Смішлива