26 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/4479/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні звіт Державної податкової служби України про виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/4479/19 за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу “Колос” до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
24 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Сільськогосподарського кооперативу “Колос” до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 04 жовтня 2021 року заяву представника позивача у справі № 360/4479/19 за позовом Сільськогосподарського кооперативу “Колос” до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Державної податкової служби України подати до Луганського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 360/4479/19 протягом тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 22.11.2021 встановлено Державній податковій службі України новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 360/4479/19. Зобов'язано Державну податкову служби України подати суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 360/4479/19 протягом тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 22.12.2021 встановлено Державній податковій службі України новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 360/4479/19. Зобов'язано Державну податкову служби України подати суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 360/4479/19 протягом тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
21 січня 2022 року від Державної податкової служби України на виконання вимог ухвал від 04 жовтня 2021 року, від 22 листопада 2021 року та від 22 грудня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 2631/2022 надійшов звіт про виконання судового рішення від 02.12.2019 у справі № 360/4479/19, в якому зазначено, що судові рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в СРПН. які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, у зв'язку із чим механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації.
Відповідно до пункту 4 Порядку, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 13 Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: - відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування. платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); - наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.З і 200.9 статті 200і Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; - факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 20 Порядку, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
Так, на виконання вимог ухвали ДПС повідомляє, що наразі вживаються невідкладні заходи, спрямовані на виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №360/4479/19 в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виконання зазначеної ухвали суду ускладнюється тим, що станом на 21.01.2022 сума, на яку платник СК «Колос» має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, обчислена відповідно до вимог п.п. 200.3. ст. 200.1 Податкового кодексу України, має від'ємне значення (-22933,79 грн.).
Зобов'язання органу виконати судове рішення кореспондується та в повній мірі залежить від обов'язку підприємства створити позитивний ліміт не менший ніж суму на яку ДПС зобов'язана зареєструвати податкові накладні. В той же час. за період з 14.04.2020 по 26.10.2021 по підприємству СК «Колос» сума ліміту повсякчас мала від'ємне значення.
Відповідно до листа Офісу Генерального прокурора надісланого на адресу Головного управління ДПС у Луганській області від 17.12.2021 № 08/1-44506-21, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів з під нас проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 420201000000002326 від 15.11.2021 за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами СК «КОЛОС» (код ЄДРПОУ 30796873) ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи СК «КОЛОС» шляхом внесення в податкові накладні відомостей щодо придбання будівельних матеріалів, одягу, тютюнових виробів та інших товарно-матеріальних цінностей від постачальників занизили податкові зобов'язання у деклараціях з податку на додану вартість, а також в подальшому, службові особи СК «КОЛОС» змінюючи номенклатуру товару виписано податкові накладні на реалізацію насіння соняшнику для подальшого документального оформлення безтоварних операцій, внаслідок чого сприяли підприємствам-вогодонабувачам, у тому числі ТОВ «АГРОСТАНДАРТ-1» (код ЄДРПОУ 40807729), в умисному ухиленні від сплати податків, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах.
При цьому, звертає увагу, що кримінальним провадженням розслідуються протиправні дії СК «КОЛОС», зокрема щодо складання податкових накладних №1 від 09.09.2019, №2 від 10.09.2019, №3 від 10.09.2019, №4 від 11.09.2019, №5 від 16.09.2019, №6 від 17.09.2019, №7 від 18.09.2019, №8 від 19.09.2019, №9 від 19.09.2019, №10 від 23.09.2019, №11 від 24.09.2019, №12 від 24.09.2019, №13 від 25.09.2019, №14 від 25.09.2019, складених СК «КОЛОС», у реєстрації яких було відмовлено рішеннями Комісії ГУ ДПС у Луганській області та які були предметом оскарження у справі № 360/4479/19.
Крім цього, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПС України на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, та ухвалою від 09.11.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 31.01.2022.
З урахуванням викладеного вище, Державна податкова служба України просить встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 360/4479/19.
Разом з тим, від іншого представника ДПС за вхідним реєстраційним № 3333/2022 надійшов звіт про виконання судового рішення від 02.12.2019 у справі № 360/4479/19, в якому просить встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 360/4479/19.
Розглянувши надані звіти в сукупності з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому, установлення судом факту протиправності рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює обтяження цього або іншого суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника податку на додану вартість, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відтак, відновлення показників реєстраційного ліміту ПДВ (суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в системі електронного адміністрування ПДВ охоплюється виконанням вказаного рішення суду щодо усунення всіх спричинених рішенням негативних юридичних наслідків та повернення платника податків у первинне правове становище.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Суд акцентує, що в силу ч. 2 ст. 370 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення Державній податковій службі України нового строку для надання звіту про виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/4479/19.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Встановити Державній податковій службі України новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 360/4479/19.
Зобов'язати Державну податкову служби України подати суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі № 360/4479/19 протягом чотирнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Тихонов