Іменем України
26 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2863/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Укртрансгаз», Дочірня компанія «Газ України» про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі,
03 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (далі - позивач, ТОВ «Луганськгаз Збут») до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (далі - відповідач, приватний виконавець Щербаков І.М.) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ВП № 57547683 в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», що складає 16,67 % всіх корпоративних прав та прибутків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.05.2021 ТОВ «Луганськгаз Збут» отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. про арешт майна боржника від 13.05.2021 ВП № 57547683, з якої вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. накладено арешт на майно, що належить боржнику АТ «Луганськгаз», у том числі на частку учасника в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут», що складає 16,67% всіх корпоративних прав та прибутків.
Позивач вважає спірну постанову такою, що не відповідає нормам законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки всупереч статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» приватний виконавець Щербаков І.М. не повідомив ТОВ «Луганськгаз Збут» про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника), а лише направив постанову про арешт майна боржника від 13.05.2021 ВП № 57547683.
Позивач звертає увагу, що відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника від 13.05.2021 ВП № 57547683 у виконавчому провадженні № 57547683, а не у зведеному виконавчому провадженні № 58204438, що є порушенням статті 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, пунктом 3 оскаржуваної постанови заборонено керівництву ТОВ «Луганськгаз Збут», яке не є стороною у виконавчому проваджені у розумінні ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», та особам за довіреністю, вчиняти будь-які реєстраційні дії (Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) по відчуженню часток в статутному капіталі, які належать АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз». Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону № 1404 саме боржнику може бути встановлена заборона розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем. Таким чином, ТОВ «Луганськгаз Збут» вважає дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. протиправними, а постанову про арешт майна боржника від 13.05.2021 ВП № 57547683 такою, що підлягає скасуванню.
Вказані обставини слугували підставами звернення позивача до суду.
Ухвалою від 07 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі, роз'яснено позивачу право звернутися до господарського суду у порядку господарського судочинства (т. 1 арк. спр. 8).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та направлено адміністративну справу № 360/2863/21 до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи (т.1 арк. спр. 65-66).
Ухвалою від 18 жовтня 2021 позовну заяву залишено без руху (т.1 арк. спр. 71-72).
У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою від 01 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, код ЄДРПОУ 05451150). Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720), Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) (т.1 арк. спр. 105-106).
Від представника АТ «Укртрансгаз» до суду 22.11.2021 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що постанова про арешт майна від 13.05.2021 ВП № 57547683 прийнята приватним виконавцем Щербаковим І.М. у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», тому є законною. Звертає увагу, що позивач не є учасником юридичної особи, на частку статутного капіталу якої звертається стягнення, тому права позивача не є порушеними (т.1 арк. спр. 176-181).
Від представника АТ НАК «Нафтогаз України» до суду 29.11.2021 надійшли письмові пояснення,в яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що приватним виконавцем Щербаковим І.М. постанову про арешт майна від 13.05.2021 ВП № 57547683 винесено з дотриманням процедури визначеної законом.
Стаття 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не врегульовує порядок винесення постанови про арешт майна, в той же час Закон України «Про виконавче провадження» встановлює обов'язок для виконавця винести постанову про арешт майна (коштів) у визначені строки без додаткових умов.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» навіть порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не може бути підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої ним Законом.
Відтак, приватним виконавцем Щербаковим І.М. при винесенні оскаржуваної постанови про арешт майна дотримано вимоги чинного законодавства, що регулюють порядок примусового виконання рішень суду (т.1 арк. спр. 192-196).
Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича до суду 17.01.2022 надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив таке.
У приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича перебуває зведене виконавче провадження №58204438, до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання наказів Господарських судів.
Боржник за зведеним провадженням Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (попередня назва - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»). Стягувачі за виконавчими провадженнями, які входять до зведеного: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Укртрансгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначені особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю, а саме звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Статтею 22 Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов'язання іншої особи. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.
Враховуючи вищезазначені приписи, з метою забезпечення реального виконання рішення, приватним виконавцем було прийнято постанову про арешт майна боржника від 13.05.2021, та встановлено обмеження у праві користуванні майном (майновими правами) боржника.
Що стосується доводів позивача стосовно недотримання приватним виконавцем приписів ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідач зазначив, що приватним виконавцем не вживався весь комплекс заходів направлених на реалізацію звернення стягнення на корпоративні права боржника (вилучення необхідної документації, узгодження вартості активів між сторонами, визначення вартості активів, передача активів на реалізацію), отже, повідомлення про намір звернути стягнення частку у статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», що складає 16,67 % позивачу не направлялось.
Відповідач вказує, що позивачем не надано суду доказів порушення його прав щодо арешту частки боржника в статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут».
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т.1 арк. спр. 211-247).
Ухвалою від 04 листопада 2021 року зупинено провадження у справі (т.1 арк. спр. 157).
Ухвалою від 26 січня 2022 року поновлено провадження у справі.
Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. перебуває зведене виконавче провадження № 58204438, до якого входять виконавчі провадження № 58512708, № 58512742, № 57547683, № 52829916, № 53637985, № 53637985, № 56087091, № 53491662, № 62852005, № 62865622, № 63049178, № 63049383, № 63348518, № 63348729, № 63357120, № 63357557, № 63879879, № 63967270, № 64989614 з примусового виконання наказів Господарського суду Луганської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (після перейменування - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз») на користь стягувачів (Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Укртрансгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» грошових коштів.
З наданих відповідачем матеріалів зведеного виконавчого провадження №58204438 та інформації про виконавче провадження вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. у вказаному зведеному виконавчому провадженні вчинялися виконавчі дії ,спрямовані на примусове виконання рішень, зокрема, неодноразово накладався арешт на кошти боржника (т.1 арк. спр. 227-243).
Постановою про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 приватним виконавцем Щербаковим І.М. накладено арешт на майнові (корпоративні) права, що належать боржнику, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», що складає 16,67% всіх корпоративних прав і прибутків (т.1 арк. спр. 246-248).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут». Розмір внеску до статутного фонду 400000,00 грн (арк. спр. 104-106).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Статтею 1 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404).
Статтею 10 Закону № 1404 визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Відповідно до частини першої, другої статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Отже, звернення стягнення на корпоративні права є одним із заходів примусового виконання рішення, які виконавець має право вживати відповідно до вищевказаних норм Закону № 1404.
Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
При цьому, в розумінні пункту 1 частини другої статті 55 Господарського кодексу України господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що корпоративні права включають в себе як майнові права (право на отримання частки від прибутку тощо) та немайнові (управління господарською організацією тощо).
Тобто накладенням арешту на корпоративні права боржника приватний виконавець обмежив корпоративні права такої особи саме в частині їх майнового вираження, зокрема, щодо їх відчуження, оскільки за своєю правовою природою корпоративні права є оборотоздатними та можуть переходити від однієї особи до іншої.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП №58204438, приватним виконавцем накладено арешт на майнові (корпоративні) права боржника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» ( до перейменування - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»), а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», що складає 16,67% всіх корпоративних прав і прибутків.
Згідно з пунктом 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (т.1 арк. спр. 69-71) товариство створено за рішенням його учасника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», що перейменовано в Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (т.1 арк. спр. 81-83).
Пунктом 1.3 вказаного Статуту визначено, що учасниками товариства є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», та ТОВ «Газ оптимум».
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.10.2021 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «Луганськгаз Збут». Розмір внеску до статутного фонду 400000, 00 грн (т.1 арк. спр. 93-96).
Таким чином, з огляду на наявність у боржника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», що перейменовано в Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» корпоративних прав, приватним виконавцем правомірно застосовано такий захід процесуального впливу як арешт його корпоративних прав.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. від 13.05.2021 у ЗВП № 58204438 про арешт майна боржника - накладення арешту корпоративних прав є обґрунтованою, винесеною на підставі чинного законодавства, а також з дотриманням засад, визначених частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд враховує, що належний захист прав та інтересів особи можливий лише у випадку існування спірних правовідносин, тобто в разі фактичного порушення рішенням, дією або бездіяльністю прав та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Суд зазначає, що накладення арешту на майнові (корпоративні) права у спірних правовідносинах обмежує виключно права АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» щодо розпорядження своїми корпоративними правами.
Як встановлено судом, оскаржуваною постановою накладено арешт на майнові (корпоративні) права, що належать боржнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця у розмірі 376272675,49 грн, тобто така постанова не покладає відповідальність на ТОВ «Луганськгаз Збут» та стосується виключно прав боржника АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз».
Таким чином, постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. про арешт майна боржника - накладення арешту на майно (корпоративні права) АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» не порушує прав та інтересів позивача.
Щодо посилання позивача на те, що приватний виконавець Щербаков І.М. не повідомив ТОВ «Луганськгаз Збут» про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника).
Статтею 53-1 Закону № 1404 визначено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Відповідно до частини 1 статті 22 Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275) звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов'язання іншої особи.
Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті (частина друга статті 22 Закону № 2275).
З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов'язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника (частина третя статті 22 Закону № 2275).
Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку (частина четверта статті 22 Закону№ 2275).
Зазначена правова норма узгоджується з положеннями статей 10 та 53-1 Закону № 1404-VIII.
Судом встановлено, що відповідачем скеровано боржнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» повідомлення від 01.04.2021 № 01-04/3;4 про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) у ЗВП № 58204438 (т.1 арк.спр.244), в якому, зокрема, відповідач просив надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника - у статутному капіталі ТОВ «Луганськ Збут».
На думку суду, за наявності вказаного повідомлення, відсутність такого повідомлення позивача (процедура вже звернення стягнення) не може слугувати підставою для скасування постанови про арешт майна боржника, що є предметом позову.
Щодо доводів позивача, що оскаржувана постанова про арешт від 13.05.2021 винесена в рамках ВП № 57547683, а не у зведеному виконавчому провадженні № 58204438.
Відповідно до статті 30 Закону № 1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Дослідженням спірної постанови від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 встановлено, що приватним виконавцем Щербаковим І.М. постанова про арешт майна боржника приймається у зведеному виконавчому провадженні №58204438, до якого входять ВП № 58512708, № 58512742, № 57547683, № 52829916, № 53637985, № 53637985, № 56087091, № 53491662, № 62852005, № 62865622, № 63049178, № 63049383, № 63348518, № 63348729, № 63357120, № 63357557, № 63879879, № 63967270, № 64989614 (т.1 арк. спр. 246).
З інформації про виконавче провадження за запитом в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень від 04.11.2021 перше ВП № 57547683 відкрито 29.10.2018 заступником начальника відділу Мурихіним С.В., м.Київ (т.1 арк. спр. 134-135).
Також, зазначено, що 22.04.2019 заступником начальника відділу Мурихіним С.В., м. Київ здійснено передачу виконавчого провадження, зокрема вказано, що державним виконавцем 29.10.2018 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57547683. В подальшому здійснювались заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» у вказаному виконавчому провадженні. До відділу надійшла заява за підписом представника АТ «Укртрансгаз» Федорова Т.В. щодо передачі виконавчого документа для подальшого виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Щербакову І.М. (т.1 арк. спр. 134 зв.)
Згідно з постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 24.04.2019 ВП № 57547683, приватним виконавцем Щербаковим І.М. приєднано виконавче провадження № 57547683 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області № 913/958/16, виданого 28.08.2018 до зведеного виконавчого провадження № 58204438, яке веде приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков І.М. (т.1 арк. спр. 223).
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону № 1404 за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.
Отже, передача виконавчого провадження від державного виконавця, який відкрив перше виконавче провадження, для подальшого виконання до приватного виконавця узгоджується з вимогами частини п'ятої статті 5 Закону № 1404.
Суд зауважує, що незгода позивача з проведенням виконавчих дій певним виконавцем та обґрунтування позивачем протиправності постанови про арешт з підстав порушення статті 30 Закону № 1404 у даному випадку не може розглядатися як підстава для скасування спірної постанови про арешт майна, оскільки по суті стосуються інших рішень прийнятих у зведеному виконавчому провадженні, зокрема, постанови державного виконавця про передачу виконавчого провадження №57547683 від 22.04.2019 до приватного виконавця, про прийняття вказаного провадження приватним виконавцем Щербаковим І.М. до виконання від 24.04.2019, правомірність яких у разі незгоди мали б бути оскаржені в окремому порядку, а не в межах оскарження постанови про накладення арешту.
Щодо доводів позивача про протиправність дій щодо визначення позивачу заборон у пункті 3 постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438, суд зазначає наступне.
У пункті 3 постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438, відповідачем визначено зокрема, позивачу ТОВ «Луганськгаз Збут» та особам за довіреністю, заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) по відчуженню часток у статутному капіталі, які належать АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону № 1404 саме боржнику може бути встановлена заборона розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.
На підставі викладеного, визначення позивачу, який не є стороною у виконавчому проваджені, у спірній постанові заборон відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону № 1404 є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішення.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувати пункт 3 постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 в частині визначення ТОВ «Луганськгаз Збут» та особам за довіреністю, заборони на вчинення реєстраційних дій та дій по відчуженню часток у статутному капіталі, які належать АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз».
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність постанови про накладення арешту в частині накладення арешту на майно (корпоративні права), що належить боржнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» - частку в статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», та зважаючи, що суд дійшов висновку про протиправність та скасування пункту 3 постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 в частині визначення ТОВ «Луганськгаз Збут» та особам за довіреністю заборони на вчинення реєстраційних дій та дій по відчуженню часток у статутному капіталі, які належать АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн (т.1 арк. спр. 79).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 1135,00 грн на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, кв. 307, код ЄДРПОУ 40268230) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 35, 2-й поверх, офіс 10), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, код ЄДРПОУ 05451150), на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720), Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), Дочірня компанія «Газ України» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна в частині накладення арешту на майно (корпоративні права), що належить боржнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» - частку в статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут», задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункту 3 постанови про арешт майна боржника від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 в частині визначення ТОВ «Луганськгаз Збут» заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій по відчуженню часток у статутному капіталі, які належать АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз».
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною на скасування постанови про накладення арешту від 13.05.2021 ЗВП № 58204438 в частині накладення арешту на майно (корпоративні права), що належить боржнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» - частку в статутному капіталі ТОВ «Луганськгаз Збут» відмовити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Захарова