Іменем України
26 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8276/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
16.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 79 % до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити мені перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб», виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262).
Пенсія позивачу призначена 22.12.2000 за вислугою років довічно (28 років вислуги) в розмірі 79 процентів грошового забезпечення.
Як вбачається із розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2016 по пенсійній справі И/А 16208 позивачу перераховано пенсію відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Проте, при розрахунку розміру пенсії з 01.01.2016 Управління застосувало розмір пенсії у відсотках в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
05.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 18-20).
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262).
В грудні 2000 ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 у розмірі відповідно до пункту «а» статті 13 цього Закону (в редакції на дату призначення), а саме 79 % відповідних сум грошового забезпечення.
З заявою для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, позивач до відповідача не звертався та рішення з цього приводу відповідачем не приймалося.
Згідно частиною 4 статті 63 Закону №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.
Нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах. Таким чином, провести новий перерахунок пенсії позивачу неможливо.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 14-15).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) отримує пенсію за вислугу років, що підтверджено копіями документів: паспорту громадянина України та картки платника податків (арк. спр. 6), пенсійного посвідчення (арк. спр. 7).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою N/А16208 від 01.12.2015 основний розмір пенсії становить 79 % грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі 4127,23 грн (арк. спр. 21).
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років з 01.01.2016, відповідачем здійснено розрахунок пенсії позивача, по пенсійній справі № N/А16208 з сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2950,00 грн, оклад за військове звання - 2200,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2575,00 грн, премія 32 % - 24,72 грн, всього 7749,72 грн, основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі - 5424,80 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 5424,80 грн (арк. спр. 12, 21 зв.б.).
Згідно з перерахунку пенсії за вислугу років станом на 01.04.2018, відповідачем здійснено розрахунок пенсії позивача по пенсійній справі N/А16208-МВС із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2950,00 грн, оклад за військове звання - 2200,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2575,00 грн, премія 32 % - 24,72 грн, всього 7749,72 грн, основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі - 5424,80 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 5424,80 грн (арк. спр. 22).
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) № 3224-ЛК від 21.03.2018, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою начальник відділення, що не входить до складу відділу управління, відділів (відділень) поліції до посади на день звільнення зі служби начальник Старобільського РЕО при УДАЇ УМВСУ в Луганській області: посадовий оклад 2950,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавка за стаж служби 50% - 2575,00 грн, премія 0,32% - 24,72 грн, всього 5549,72 грн (арк. спр. 23).
Листом № 1200-0306- 8/5927 від 30.11.2021 відповідач повідомив позивачу, що пенсія нараховується та виплачується згідно вимог чинного законодавства, а саме згідно частини 2 статті 13 Закону №2262 внесено зміни щодо зменшення максимального розміру пенсії з розрахунку 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (арк. спр. 24 зв.б. - 25).
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно є пенсіонером органів внутрішніх справ МВС України.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 1 Постанови № 988).
За приписами підпункту 7 пункту 5 Постанови № 988 встановлено виплачувати: надбавку за почесне звання “заслужений” - у розмірі 10 відсотків посадового окладу. Надбавка за почесне звання “заслужений” виплачується, коли виконання поліцейськими службових обов'язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням. Зазначена норма кореспондується з підпунктом 5 пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшенні основного розміру пенсії із 79% грошового забезпечення до 70%, суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із наданого розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови КМУ №103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до Закону України від 27.03.2014 за № 1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число 80 замінили на число 70 (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення вказаних норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 % від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію в 2000 році, що не заперечується сторонами.
Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови № 103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Зазначена позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постанові від 24.03.2018 у справі № 686/12623/17, від 03.03.2018 у справі № 564/2288/16а, від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17.
Разом з цим, за приписами частини третьої статті 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 79% на 70% при проведені її перерахунку на підставі Постанови № 103 та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2016, виходячи з 79% від відповідних сум грошового забезпечення.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що відповідно до статті 13 Закону № 2262 - ХІІ, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки зазначеною статтею Законом № 2262 - ХІІ регулюється порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Крім того, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262 - ХІІ).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 КАС України).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією № 0.0.2381661011.1 від 16.12.2021 (арк. спр. 5).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 21782461) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 79 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.01.2016, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива