про повернення позовної заяви
25 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/299/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,
13 січня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача із своєчасної видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу - незаконною;
- зобов'язати відповідача видати позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551.
Ухвалою суду від 14 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7-ми (семи) днів з дати отримання даної ухвали усунити недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності інших причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду; належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів для відповідача у повному обсязі.
24 січня 2022 року на виконання ухвали суду від 14 січня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої заявником додано заяву про помилковість клопотання у порядку частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), клопотання в порядку частини третьої та шостої статті 44 КАС України для відповідача та копії судових рішень для відповідача.
Щодо строку звернення до адміністративного суду суд зазначає таке.
У частині першій статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду із цим позовом суд виходить із того, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», якою встановлена необхідність заміни посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на посвідчення нового зразка, йому 21 серпня 2019 року було видано нове посвідчення, однак у жовтні 2019 року це посвідчення було зіпсоване дописом, не передбаченим законом, а тому він відмовився від отримання цього посвідчення.
18 жовтня 2019 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради із заявою про вилучення зіпсованого бланку посвідчення, щодо якого поданий цей позов, та видачу нового посвідчення, взамін зіпсованого.
З указаного вбачається, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач був обізнаний ще у жовтні 2019 року, разом з тим із цим позовом до суду звернувся лише у січні 2022 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом.
Суд не приймає до уваги доводи заявника, зазначені в заяві про помилковість клопотання в порядку частини другої статті 121 КАС України, поданої на виконання вимог ухвали суду від 14 січня 2022 року, про те, що позов подано в межах строків, встановлених статтею 122 КАС України, оскільки порушення прав, свобод чи інтересів на чинне посвідчення 1-ї категорії у нього виникло 01 січня 2022 року, а за захистом цих прав, свобод чи інтересів позивач звернувся 13 січня 2022 року, з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктами 6 та 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» Міністерству соціальної політики було доручено забезпечити виготовлення бланків посвідчень і вкладок до них, а Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям - провести до 01 січня 2022 року заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень.
При цьому кінцевий строк заміни посвідчень, встановлений вищевказаною постановою, не може вважатися строком, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, оскільки на виконання вимог цієї постанови нове посвідчення ОСОБА_1 було видано 21 серпня 2019 року, а у жовтні 2019 року, це посвідчення, на думку заявника, було зіпсоване дописом, не передбаченим законом, що й стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Таким чином, зазначена дата не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а тому суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. При цьому суд враховує, що невжиття позивачем активних дій починаючи з жовтня 2019 року свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав. Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/37/20, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
З огляду на вказане зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними та необґрунтованими, доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений, тому його позовну заяву необхідно повернути.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві у зв'язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Кисіль