24 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/4078/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень-рішень,
02 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Інвест» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 09.01.2014 про порушення п. 135.1 ст. 135, п. 137.1. ст. 137, п. 138.1. та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якого Позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 365569, 00 грн., та визначені штрафні санкції на суму 182784,50 грн., а також нараховано пені в сумі 50440,34 грн;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0000022200 від 09.01.2014 р., про порушення п. 185.1 ст. 185., п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 368 310, 00 грн.
Ухвалою суду від 27.10.2021 прийнято справу № 360/4078/21 до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого засідання.
12 листопада 2021 року від представника третьої особи надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду від 11.11.2021 № 9371/5/12-32-20-00-26, яке зареєстровано за вх.№ 39231/2021.
Клопотання обґрунтоване таким.
Предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення № 0000012200 від 09.01.2014 та № 0000022200 від 09.01.2014 винесені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 18.12.2013 № 40/12- 09-22/32792524. Позивач оскаржував висновки акту перевірки та видані на його підставі податкові повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Луганській області в порядку адміністративного оскарження, та в наступному - у судовому порядку в Луганському окружному адміністративному суді в межах справи № 812/2313/14. Провадження у справі №812/2313/14 було відкрите ухвалою від 10.04.2014. У липні 2014 року невідомими озброєними формуваннями відбулося захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду, яка розташована за адресою м. Луганськ, вул. Поштова, 1, внаслідок чого з володінні суду вибули всі адміністративні справи, у тому числі й адміністративна справа за № 812/2313/14.
Проведення антитерористичної операції на території зокрема міста Луганська є загальновідомим фактом, тому наявні всі підстави вважати, що позивачу було відомо про захоплення будівлі Луганського окружного адміністративного суду у липні 2014 року та втрату судового провадження у справі № 812/2313/14.
Таким чином, позивач: - будучі обізнаним про загальновідомі факти, а саме, що місто Луганськ, в якому розташована будівля Луганського окружного адміністративного суду захоплене озброєними формуваннями та знаходиться на непідконтрольній український владі території, - будучі обізнаним, що розгляд судової справи № 812/2313/14 за його адміністративним позовом тривалий час не відбувається, рішення у справі не винесене оскільки , за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.' - будучі обізнаним, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості відновлення судового провадження, втраченого до ухвалення судового рішення і, що можливість відновлення порушеного, на думку позивача, права можливе лише шляхом пред'явлення нового позову, оскільки Конституціє України встановлено презумпцію знання законодавства, зокрема, частиною 2 статті 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, не вжив жодних заходів у визначені нормами законодавства строк для звернення до суду з новим адміністративним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014 № 0000012200 та № 0000022200. При цьому, позивач звернувся до суду із новим позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014 № 0000012200 та № 0000022200 від 02.08.2021, мотивуючи при цьому пропуск строків звернення до суду тим, що у 2014 році позивач вже звертався до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 № 0000012200 та № 0000022200 та тим, що у липні 2014 року невідомими озброєними формуваннями відбулося захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду у м. Луганську, внаслідок чого з володіння суду вибули всі адміністративні справи, у тому числі й справа за № 812/2313/14. У зв'язку з тим, що провадження у справі № 812/2313/14 за позором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ІНВЕСТ» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № ; 0000012200 від 09.01.2014, № 0000022200 від 09.01.2014 не було закінчено та вважається втраченим, позивач мав право звернутися до суду із новим позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000012200 від 09.01.2014, № 0000022200 від 09.01.2014, починаючи з 02.09.2014. В той же час, позивач не наводить жодних обґрунтованих доказів непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі позивача та унеможливлювали подання до суду позову у встановлений законом процесуальний строк з 02.09.2014. При цьому, невжиття позивачем жодних дій з відновлення втраченого провадження або звернення до суду з новим адміністративним позовом свідчить лише про байдужість позивача до своїх прав та небажання здійснити узгодження грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2014 № 0000012200 та № 0000022200. За таких обставин, саме платником податків не дотримано процесуальних прав, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки протягом часу з 2014 року не вжито жодних дій щодо відновлення втраченого судового провадження у справі №812/2313/14 або звернення до суду з новим адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; від 09.01.2014 № 0000012200 та №0000022200 у строки, визначені законодавством.
Зазначає, що судова ухвала від 18.03.2021 в даній справі лише підтвердила загальновідомий факт про втрату Луганським окружним адміністративним судом судових проваджень у 2014 році та, зокрема, судового провадження у справі 812/2313/14 про оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014 № 0000012200 та № 0000022200 та засвідчила неможливість відновлення судового провадження у даній справі.
Крім того, Рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області від 21.03.2014 № 4522/12-32-10-04/08 скаргу директора ТОВ «Лізинг Інвест» Рибалкіна С.О. від 21.01.2014 №21 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення ДПІу м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області від 09.01.2014 №0000012200 - без змін. Вказане рішення про результати розгляду скарги отримано платником податків 25.03.2014. Зазначений факт не є спірним, оскільки самим позивачем на арк. 2 адміністративного позову зазначено, що платником податків здійснювалась процедура досудового врегулювання спору, тобто адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень до Головного управління Міндоходів у Луганській області. Таким чином, оскільки платником податків проводилась процедура адміністративного оскарження, з урахуванням вимог до ст. 122 КАС України та пункту 56-19 статті 56 ПК України строк звернення з позовною заявою щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-ріщень становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. При цьому, просимо суд взяти до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, у які Верховний Суд у складі судової палати вкотре дійшов висновку, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає з днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Враховуючи обставини справи, та той факт, що провадження за його адміністративним позовом має статус втраченого, строк в один місяць має розраховуватись з дати, коли позивач набув можливості звернутися до суду із новим позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000012200 від 09.01.2014, № 0000022200 від 09.01.2014, тобто починаючи з 02.09.2014.
При цьому, звернення Головного управління ДПС у Луганській області у березні 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у справі № 812/2313/21 та отриманні ним ухвали про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду "протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, вважаємо, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не носять ознак об'єктивності та непереборності. Інших обґрунтованих причин, що перешкоджали позивачу звернутись з позовом до суду позивачем не наведено.
Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає таке.
У відповідності до приписів п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Діюче податкове законодавство не містить жодних інших умов для застосування обумовленого місячного строку при набутті судовим провадженням статусу втраченого та начебто набуття можливості Позивачем, звернутися до суду із новим позовом.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, до яких відноситься Відповідач, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз змісту даного положення дозволяє дійти висновку, що для органів державної влади та їх посадових осіб діє спеціально-дозвільний тип правового регулювання, який означає, що «дозволено лише те, що прямо передбачено законом» або «заборонено все те, що прямо не передбачено законом».
Отже, з цього виходить те, що п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік обмежень для платника строку для звернення до суду у випадку попереднього адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.
Крім того, як вже зазначалося Позивачем, та Відповідачем не заперечувалося, на виконання припису п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, після оскарження висновків акту перевірки № 40/12-09-22/32792524 від 18.12.2013 та виданих на його підставі податкових повідомлень-рішень № 0000012200 та № 0000022200 від 09.01.2014 в адміністративному порядку та отримання рішення про результати розгляду первинної скарги, вих. № 4522/12-32-10-04/08 від 21.03.2014, Позивач протягом місяця звертався до Луганського окружного адміністративного суду, за наслідком чого судом розглядалася справа № 812/2313/14. Тобто Позивачем належним чином виконано вимогу щодо звернення до суду в місячний термін.
Крім того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 встановлено таке.
На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду та уточнений адміністративний позов.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями позивача, що провадження у справі № 812/2313/14 було відкрито у відповідності до ухвали від 10.04.2014 та ухвалою по справі № 812/2313/14 від 03.06.2014 провадження у справі зупинено.
За унормуванням п.п. 102.3.5 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
Таким чином, судове оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000012200 від 09.01.2014 та № 0000022200 від 09.01.2014 було розпочате 10.04.2014 та до 02.04.2021 строк було зупинено (до дати набрання законної сили ухвали суду від 18.03.2021).
За унормуванням п.п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у зазначеній справі, мають статус неузгоджених.
Вказаний висновок зазначений в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2021.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом було виконано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року у повному обсязі. Позивачем обґрунтовано поважність строків звернення до суду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду від 11.11.2021 № 9371/5/12-32-20-00-26.
Керуючись статтями 9, 44, 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду від 11.11.2021 № 9371/5/12-32-20-00-26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов