Іменем України
17 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6813/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.11.2021 (арк.спр.15-17) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у відмові позивачу надати електронні копії пенсійної прапрабабусі ОСОБА_2 ;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати позивачу електронні копії пенсійної справи ОСОБА_2 - прапрабабусі позивача.
В обґрунтування вимог зазначено, що 12.08.2021 позивачем було відправлено звернення до Відділу обслуговування громадян № 9 у м. Сєвєродонецьку Головного управління ПФУ у Луганській області щодо надання електронних копій пенсійних справ пращурів: прабабусі ОСОБА_3 та прапрабабусі ОСОБА_2 . 10.09.2021 позивачем була отримана відповідь від відповідача.
Позивач зазначив, що у листі надавалась часткова виписка даних з пенсійних справ ОСОБА_3 та прапрабабусі ОСОБА_2 .
Оскільки позивач мав на меті отримати всю інформацію, що знаходиться у пенсійній справі з усіма документами та додатками до неї, 21.09.2021 він надіслав повторне звернення до відповідача, у якому зауважив, що просить надати скановані копії оригінальних матеріалів зазначених пенсійних справ, а не часткові виписки даних.
19.10.2021 позивач отримав другу відповідь відповідача з питання надання копій пенсійних справ ОСОБА_3 та прапрабабусі ОСОБА_2 . У листі зазначалось, що попередня відповідь від 10.09.2021 є остаточною й відповідає нормам чинного законодавства.
Запитувані копії пенсійних справ надані позивачу не були. Оскільки у проханні надати повні електронні копії пенсійних справ пращурів було відмовлено, позивач вважає протиправними дії відповідача.
Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 11-13).
Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 46-47).
Відповідач 06.12.2021 надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 51-54), в якому заперечував проти задоволення позову.
В обґрунтування зазначив, що 12.08.2021 ОСОБА_1 направив звернення до Відділу обслуговування громадян № 9 у м. Сєвєродонецьку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо надання електронних копій пенсійних справ своїх пращурів, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Листом від 10.09.2021 № 1200-0211-8/35906 надано відповідь, в якій зазначено, що Відділом соціального забезпечення Лисичанського району Ворошиловградської області з 31.08.1954 було призначено пенсію по інвалідності 3 групи від загального захворювання ОСОБА_2 , 1906 року народження. З 15.01.1958 ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком. 05.08.1975 пенсійну справу ОСОБА_2 передано до Сєвєродонецького міського відділу соціального забезпечення для взяття на облік за новим місцем реєстрації. 3 01.09.1975 пенсійна справа ОСОБА_2 перебувала в Сєвєродонецькому міському відділі соціального забезпечення. 23.06.1992 розпорядженням завідуючого Сєвєродонецьким міським відділом соціального забезпечення особовий рахунок ОСОБА_2 було знято з обліку в зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено позивача, що 15.11.2004 року пенсійна справа була надіслана до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області.
Статтею 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що держава гарантує конфіденційність інформації про померлою. Надання інформації стосовно померлої особи здійснюється відповідно до норм Закону України «Про інформацію».
Відповідач вказує, що норми Закону України «Про інформацію», Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України не містять заборони стосовно інформації про померлу особу її родичам, проте діючим законодавством не передбачено надання засобами поштового (електронного) зв'язку копій або сканованих копій пенсійних справ.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , звернувся до Відділу обслуговування громадян № 9 ГУ ПФУ в Луганській області з заявою від 12.08.2021 про надання сканованих електронних копій пенсійних справ пращурів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надавши до заяви документи, що підтверджують родинні зв'язки (арк. спр. 20).
Листом від 10.09.2021 №1200-0211-8/35906 відповідач від 12.08.2021 повідомив ОСОБА_1 , що надання засобами поштового (електронного) зв'язку копій або сканованих копій пенсійних справ не передбачено діючим законодавством (арк. спр. 39-40).
З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно звертався до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою щодо надання копій пенсійних справ померлих родичів, на яку відповідач листом від 19.10.2021 №4186-4174/Ф-02/8-1200/21 повідомив, що на аналогічне звернення листом від 10.09.2021 №1200-0211-8/35906 була надана інформація про пенсійне забезпечення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (арк. спр. 43).
Згідно з листом ГУ ПФУ в Луганській області від 13.10.2021 № 1200-0204-8/43760 відповідачем на заяву позивача від 21.09.2021 надано скановані копії пенсійних справ померлих родичів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , всього на 263 аркушах (арк. спр. 42).
Згідно з листом Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України на запит від 30.11.2020 повідомлено, що для отримання інформації щодо пенсійного забезпечення про померлу особу, її родичам необхідно звернутися до органу пенсійного фонду, де вказана особа перебувала на обліку (арк. спр. 38).
Не отримавши копії пенсійної справи ОСОБА_2 у повному обсязі, та вважаючи у зв'язку із цим порушеним право на отримання інформації, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі -Закон № 2657-ХІІ) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Відповідно до статті 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до статті 5 Закону № 2657-ХІ Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію забезпечується, зокрема: створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів (абзац 2 частини 1 статті 6 № 2657-ХІІ).
Відповідно до статті 11 Закону № 2657-ХІІ інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Статтею 20 Закону №2657-ХІІ визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 20 Закону № 2657-ХІІ).
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (частина друга статті 20 Закону № 2657-ХІІ).
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (частина третя статті 20 Закону № 2657-ХІІ).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-IV (далі - Закон № 1102-IV) держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».
Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Статтею 2 Закону № 2297-VI визначено, зокрема, що база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; одержувач - фізична чи юридична особа, якій надаються персональні дані, у тому числі третя особа; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця, третя особа - будь-яка особа, за винятком суб'єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.
Відповідно до статті 5 Закону № 2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України »Про запобігання корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про запобігання корупції».
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, яка публікується на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до вимог пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України.
Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
З системного аналізу наведених положень Закону №2657-ХІІ, Закону №1102-IV, Закону №2297-VI слідує, що надання інформації про померлу особу здійснюється відповідно до Закону України »Про інформацію» та нормами вказаних законів не встановлено обмежень, з яких позивачу запитувана інформація не може бути наданою.
Про відсутність заборони у наданні позивачу інформації, яка стосується його померлих родичів, зазначає також відповідач у наданих позивачу відповідях та відзиві на позов.
З матеріалів справи вбачається, що запитувана позивачем інформація була частково надана, а саме позивач отримав скановані копії пенсійних справ померлих родичів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
З відповіді відповідача від 10.09.2021 № 1200-0211-8/35906 на заяву (запит) позивача від 12.08.2021 щодо надання інформації вбачається, що відповідач відмовив у наданні матеріалів пенсійних справ з підстав того, що надання інформації засобами поштового (електронного) зв'язку копій або сканованих копій пенсійних справ не передбачено.
Отже, відповідачем в межах спірних правовідносин запитувана позивачем інформація не була надана у повному обсязі, про що свідчить вищевказана відповідь, а саме на запит позивача не були надані копії пенсійної справи померлої ОСОБА_2 .
Відповідачем не заперечується, що наданими позивачем до заяви документами підтверджується родинні зв'язки позивача з померлою ОСОБА_2 .
Зважаючи, що у позивача наявне право на отримання запитуваної інформації, відмова відповідача у її наданні є протиправною.
Мотивування відмови неможливістю надання копій засобами поштового (електронного) зв'язку або сканованих копій пенсійних справ, на думку суду, носить формальний характер, та жодним чином не обґрунтована відповідачем.
Частиною першої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьог оКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908 грн (арк. спр. 3), сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у наданні у повному обсязі інформації ОСОБА_1 за заявою від 12.08.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі за заявою від 12.08.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Захарова