Іменем України
17 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7250/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просив суд:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (КДБ 18010900) у сумі 70882,13 грн за період 30.11.2018 по 23.11.2020, на р/р 378999980334139815000012491, ЄДРПОУ 37991110, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Лисичанськ/18010900 банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) (а.с.1-4).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем станом на 04.11.2021 обліковується податкова заборгованість у розмірі 70 882,13 грн, яка виникла в результаті несплати нарахованих сум податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб (КДБ 18010900), за період з 30.11.2018 по 23.11.2020. Відповідач є платником податку з орендної плати з фізичних осіб, на підставі договору оренди землі від 01.02.2007, предметом якого є земельна ділянка (кадастровий номер 4411870400:07:003:0009) загальною площею 0,0359 га. Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): декларація № 9024214055 від 17.02.2018 на загальну суму 8484,78 грн, сума заборгованості складає 2121,15 грн; декларація № 7718 від 06.02.2019 на загальну суму 14586,72 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 14586,72 грн; декларація № 19644989 від 22.04.2020 на загальну суму 13273,80 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 4788,60 грн. Відповідачем самостійно нараховано суму штрафної санкції у розмірі 143,62 грн та пені - 1094,67 грн. Також відповідачем подано декларацію № 7723 від 06.02.2019 на загальну суму 14586,72 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 14586,72 грн; декларація № 7914 від 29.01.2020 на загальну суму 8484,78 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 8484,78 грн; декларація № 19648364 від 22.04.2020 на загальну суму 12152,80 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 7336,04 грн. Відповідачем самостійно нараховано суму штрафної санкції у розмірі 220,08 грн та пені - 4761,98 грн. Також подано декларацію № 17970126 від 10.04.2020 на загальну суму 11494,04 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 3716,33 грн. Відповідачем самостійно нараховано суму штрафної санкції у розмірі 20,28 грн. Також, подано декларацію № 10809514 від 19.02.2021 на загальну суму 12152,80 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 8101,84 грн; декларація № 45873007 від 23.11.2020 на загальну суму 12538,95 грн, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 892,54 грн. Відповідачем самостійно нараховано суму штрафної санкції у розмірі - 26,78 грн. Загальна сума заборгованості по самостійно задекларованим податковим зобов'язанням за період з 2018 року по 2020 рік складає 70882,13 грн. На виконання зазначеного пункту контролюючим органом було направлено 10.05.2016 відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 07.04.2016 №342-17, яку вручено останньому 12.05.2016 особисто. Станом на теперішній час податкова вимога форми «Ф» від 07.04.2016 № 342-17 відповідачем не виконана, не оскаржена та є чинною. Нараховані грошові зобов'язання відповідачем добровільно та в повному обсязі не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 справу призначено до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.57-58).
17.01.2022 позивачем надано інтегровану картку платника податків стосовно відповідача, з якої вбачається, що борг відповідачем не сплачено (а.с.64-78).
Станом на 17.01.2022 відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем з 02.10.2006 №23810000000003669, є платником податків за основним місцем обліку (а.с.27).
Відповідач на підставі договору оренди землі від 01.02.2007 є орандарем земельної ділянки кадастровий номер 4411870400:07:003:0009, загальною площею 0,0359 га.
Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):
- декларація № 9024214055 від 17.02.2018 на загальну суму 8484,78 грн (а.с.8-9);
- декларація № 7718 від 06.02.2019 на загальну суму 14586,72 грн (а.с.10-11);
- декларація № 19644989 від 22.04.2020 на загальну суму 13273,80 грн (а.с.18-20);
- декларація № 7723 від 06.02.2019 на загальну суму 14586,72 грн (а.с.12-13);
- декларація № 7914 від 29.01.2020 на загальну суму 8484,78 грн (а.с.14-15);
- декларація № 19648364 від 22.04.2020 на загальну суму 12152,80 грн (16-17);
- декларація № 17970126 від 10.04.2020 на загальну суму 11494,04 грн (а.с.22-23);
- декларація № 10809514 від 19.02.2021 на загальну суму 12152,80 грн (а.с.20-21);
- декларація № 45873007 від 23.11.2020 на загальну суму 12538,95 грн (а.с.24-25).
З вищевказаних податкових декларацій з плати за землю відповідач є платником податку з орендної плати з фізичних осіб, на підставі договору оренди землі від 01.02.2007 року, предметом якого є земельна ділянка (кадастровий номер 4411870400:07:003:0009) загальною площею 0,0359 га.
На підставі ст.129 ПКУ відповідачем самостійно нараховано:
- в декларації № 19648364 від 22.04.2020 сума штрафної санкції у розмірі 220,08 грн та пені 4761,98 гривень (16-17);
- в декларації № 17970126 від 10.04.2020 сума штрафної санкції у розмірі 20,28 грн (а.с.22-23);
- в декларації № 45873007 від 23.11.2020 сума штрафної санкції у розмірі - 26,78 грн (а.с.24-25).
Загальна сума заборгованості по самостійно задекларованим податковим зобов'язанням за період 2018-2020 роки складає 70882,13 грн (а.с.29-31).
ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 07.04.2016 №342-7, яка була направлено до відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем особисто 12.05.2016 (а.с.32).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Щодо податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7 ст. 288 ПК України).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 ПК України).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п.286.5 ст. 286 ПК України).
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п.287.2 ст. 287 ПК України).
Суд зазначає, що в силу положень пункту 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За приписами частини першої - другої ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як вже було встановлено судом, відповідач є платником податку з орендної плати з фізичних осіб, на підставі договору оренди землі від 01.02.2007, предметом якого є земельна ділянка (кадастровий номер 4411870400:07:003:0009) загальною площею 0,0359 га.
Відповідачем було подано контролюючого органу податкові декларації з плати за землю та загальна сума заборгованості по самостійно задекларованим податковим зобов'язанням за період з 30.11.2018 по 23.11.2020 складає 70882,13 грн.
З метою погашення податкового боргу, ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 07.04.2016 №342-7, яка була направлено до відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем особисто 12.05.2016 (а.с.32).
З урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.
Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість за період з 30.11.2018 по 23.11.2020 становить 70882,13 грн.
Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За приписами п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог податкового законодавства своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед позивачем на час розгляду справи відповідачем не погашена та складає 70882,13 грн, доказів погашення боргу чи заперечення проти позову відповідач не надсилав, а тому суд, приходить до висновку, що вимоги Головного управління ДПС у Луганській області про стягнення податкового боргу в сумі 70882,13 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесені позивачем відсутні.
Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_2 ) податковий борг в дохід місцевого бюджету з орендної плати з фізичних осіб (КДБ 18010900) у сумі 70882 (сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 13 копійок за період 30.11.2018 по 23.11.2020 на р/р 378999980334139815000012491, ЄДРПОУ 37991110, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Лисичанськ/18010900 банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова