про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/339/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника,
13 січня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.12.2021 про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням №21073249.
Згідно пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривень з 1 січня 2022 року.
Як вбачається з позовної заяви, направленої до суду 11.01.2022, позивачем заявлено одну самостійну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивач за подання даної позовної заяви мав сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
При цьому, до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення про сплату судового збору № 270 від 30.12.2021 на суму 2270,00 грн.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 211,00 грн., сплаченого за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37991110; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313101206084012499; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
В позовній заяві позивач вказує, що оскаржувана постанова від 22.12.2021 була отримана поштовим відправленням 28.12.2021. Наведене також підтверджується відбитком штампу ДП «Первомайськвугілля» для вхідної кореспонденції, який проставлено на супровідному листі разом з яким було направлено оскаржувану постанову.
При цьому, до суду позов направлено 11.01.2022, що підтверджується відбитком печатки на поштовому конверті, в якому було надіслано позов. Тобто, позивач звернувся до суду з порушенням встановленого процесуальним законом десятиденного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Позивач у позовній заяві посилається на положення частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Щодо вказаних посилань позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зазначає, що стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України й застосовується до більш широкого кола відносин (при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду, та не лише при їх оскарженні до суду).
У зв'язку з чим, ураховуючи приписи статті 3 КАС України щодо порядку здійснення адміністративного судочинства, при визначенні строків для оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця необхідно керуватися саме спеціальною нормою, яка визначена частиною 2 статті 287 КАС України.
Крім того, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.
Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішення державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання такого рішення, який обчислюється календарними днями.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі № 440/1290/19.
Таким чином, КАС України є основним нормативним актом, який регулює порядок здійснення судочинства адміністративним судом і визначає процесуальний порядок звернення з позовом до цього суду.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу десятиденного строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 211,00 грн., сплаченого за реквізитами, зазначеними в цій ухвалі;
- заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою разом з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок