31 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14345/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести обчислення, перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії.
В обґрунтування позову позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 03.09.1997 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач вказує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21, ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, обмеживши її розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На звернення позивача 02.11.2021, щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 18.11.2021 повідомило позивача, що на момент виконання рішення суду у справі №140/7902/21 статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому відмовило у здійсненні перерахунку пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою було встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог статті 262 КАС України.
У відзиві на позовну заяву від 23.12.2021 №0300-0902-5/53837 представник відповідача заперечує проти позову та вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування цієї позиції вказав, що обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI). Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм цього Закону, яким обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому вони підлягають застосуванню. Позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19. З наведених підстав відповідач вважає, що обмеживши розмір пенсії позивача при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, діяв правомірно. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У поданих до суду 31.12.2021 запереченнях на відзив позивач підтримав вимоги викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 03.09.1997 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.12), яка була призначена у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 у справі №140/1317/21 Волинським обласним ТЦК та СП було підготовлено та надіслано до ГУ ПФУ у Волинській області довідку від 11.05.2021 №ХА17576 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 для проведення з 01.04.2021 перерахунку основного розміру пенсії позивача.
У свою чергу, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач у листопаді 2021 року здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, застосувавши обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; перерахований розмір пенсії з грудня 2021 року становить 19340,00 грн.
На звернення позивача 02.11.2021, щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення суду від 01.10.2021 у справі №140/7902/21 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 18.11.2021 №13743-13761/В-02/8-0300/21 повідомило позивача, що статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, перерахований розмір пенсії з грудня 2021 року становить 19340,00 грн. Нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 в сумі 115161,07 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром ГУ ПФУ у Волинській області у листі повідомило, що позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19. Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії за вислугу років з 01.04.219 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (а.с.33-34).
Не погоджуючись з діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся за захистом своїх прав з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Стосовно взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії без обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року без застосування такого обмеження суд зазначає таке.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон №107-VI) внесені зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Проте, зазначені зміни, внесені Законом №107-VI, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, Конституційний Суд України вказане рішення обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”; пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону №1774-VIII встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Законом №1774-VIII статтю 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною сьомою, яка неконституційною не визнана та на даний час є чинною, оскільки зміни, внесені Законом №1774-VIII, стосувалися другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Відповідач при нарахуванні та перерахунку пенсії позивачу застосовує перше речення стаття 43 Закону № 2262-XII, яке визнане Конституційним Судом України неконституційним з 20.12.2016. Водночас, втрата із 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається “відсутньою” у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 та інших, а тому суд, у відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
Відтак, доводи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання ГУ ПФУ у Волинській області на постанову Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, оскільки обставини справи, що викладені у даній постанові стосуються особи, якій перерахунок та виплата пенсії здійснюється відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в той час як у справі що розглядається пенсія ОСОБА_1 призначена згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечена позивача та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного пенсійного забезпечення позивачу у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11.05.2021 №ХА17576 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2019.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджуються квитанцією від 25.11.2021 року №39 (а.с.10).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №140/7902/21 на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11 травня 2021 року №ХА17576 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 квітня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі №140/7902/21 на підставі довідки Волинського обласного ТЦК та СП від 11 травня 2021 року №ХА17576 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням виплачених сум).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук