10.02.2022 Справа № 756/1948/22
Номер справи 756/1948/22
Номер провадження 1-кс/756/472/22
09 лютого 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сухумі Республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин за національністю, офіційно не одружений, з середньою освітою, офіційно не працюючий, не маючий місця реєстрації та без постійного місця проживання, раніше не судимий, -
поданого в межах кримінального провадження № 12022100050000301 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
Слідчому судді 09 лютого 2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022100050000301 від 07 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжкого корисливого злочину проти власності за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі. Зазначив, що підозрюваний не зареєстрований на території України, не має постійного місця проживання, громадянин Грузії, може переховуватися від суду та слідства, впливати на потерпілого та свідків, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів.
Захисник підозрюваного -адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперчував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зауважив, що на його думку підозра не обґрунтована, відсутні достатні докази для твердження, що ОСОБА_7 вчинив злочин за ч.3 ст.185 КК України. При врученні підозри перекладача не було повідомлено про кримінальну відповідальність за неправильний (неправдивий) переклад, відсутне процесуальне рішення про залучення перекладача. Ризики також не вмотивовані прокурором. Підозрюваний має на утриманні дружину та малолітню дитину, з якими проживає.
Підозрюваний, ОСОБА_7 , через перекладача ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти тримання під вартою. Просив застосувати щодо нього домашній арешт в нічний час з можливістю заробляти кошти на утримання дитини та цивільної дружини. Пояснив, що в Україні проживає 3 роки. Останній рік проживає в орендованій квартирі. Іноді разом із ним проживає дитина з матір'ю. Він записаний батьком дитини зі слів матері. Також пояснив, що коли брав коробку з багажника автомобіля не бачив, що в ній лежить.
В судовому засіданні перекладач ОСОБА_9 суду пояснив, що після залучення його до участі в якості перекладача у справі, йому усно роз'яснені права та обов'язки, він обізнаний про відповідальність щодо перекладу та не розголошення відомостей. Підписував багато паперів, проте не пам'ятає чи письмово йому надавалась пам'ятка.
Виклад обставин та правова кваліфікація
СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12022100050000301 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2022 у невстановлений час, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до транспортного засобу.
Так, 07.02.2022 приблизно о 16 год. 25 хв., ОСОБА_7 під'їхав на транспортному засобі марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , до ТРЦ «Dream Town», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, вхід «Китай Бразилія».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до транспортного засобу, ОСОБА_7 тримаючи в руках пристрій для сканування сигналізації транспортного засобу, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, з корисливих цілей, підійшов до транспортного засобу марки Nissan Patrol чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , за допомогою вищевказаного пристрою зняв транспортний засіб із сигналізації, після чого відчинивши задні дверцята, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме електролобзик Eltos ЛЭ-100-920л (серійний номер:00000003). вартістю 800 грн.
У подальшому, ОСОБА_7 повернувся до транспортного засобу марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , де його чекав ОСОБА_11 , після чого вони покинули місце вчинення злочину.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 , заподіяно майновий збиток на суму 800 грн.
Обґрунтування клопотання.
ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 Кримінального кодексу України, за ознаками крадіжка, поєднана з проникненням в сховище, про що йому повідомлено підозру 08 лютого 2022 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12022100050000301.
Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_7 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілго чи свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Мотивація суду.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07 лютого 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100050000301 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину ОСОБА_7 фактично затримано в порядку ст.208 КПК України о 17.30 год 07 лютого 2022 року.
08 лютого 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою підозрюваного про її отримання, а також її переклад на грузинську мову перекладачем ОСОБА_6 .
Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Суд не може визнати обґрунтованим посилання захисника про відсутність доказів про залучення перекладача до учасні в кримінальному провадженні. В заперечення даного твердження стороною обвинувачення в судовому засданні приєднано до матеріалів постанову від 08 лютого 2022 року про залучення перекладачем ОСОБА_6 ..
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Сухумі, Республіки Грузія, громадянин Грузії, грузин за національністю, офіційно не одружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не має місця реєстрації та без постійного місця проживання, раніше не судимий. Відсутня посвідка на постійне місце проживання на території України.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, що були досліджені в судовому засіданні на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких.
Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на відсутність зареєстрованого місця проживання в Україні, громадянство Грузії, відсутність легалізації місця проживання в Україні, ричик скоїти новий злочин, через відсутність постійного заробітку та засобів до існування, можливий вплив на потерпілого та свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , невелий проміжок часу проживає на території України з 2018 року. Не легалізував своє перебування на території України у передбачений спосіб. Не має офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб. Не має зареєстрованого місця проживання та або реєстрації. Проживає у житлі біля року, яке винаймає. До цього проживав в іншому приміщенні разом із цивільною дружиною, яка народила від нього дитину. Проте, запис про батька, як зазначив підозрюваний записано зі слів матері. Дані обставини свідчить що ОСОБА_7 ухиляється від визнання батьківства дитини, що доводить відсутність стійких соціальних зв'язків. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів. Втеча підозрюваного ОСОБА_7 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_7 перебуваючи на свободі, знаючи місце проживання потерпілого, свідків, може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.
Також обґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_7 , інше кримінальне правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, дитина, народжена від нього, батьком записаний в порядку ст.135 СК України зі слів матері, відсутність стримуючих факторів для невчинення іншого кримінального правопорушення,свідчить про ймовірність скоєння нових злочинів та існує необхідність його ізоляції від суспільства.
Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само впливати на потерпілого та свідків, і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.
За таких обставин, вважаю, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1,3,5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред'явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі; відсутність міцних соціальних зв'язків, докази офіційного працевлаштування відсутні, має громадянство іншої країни, на території України не має зареєстрованого постійного місця проживання та або перебування.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, про який клопотав підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, так як останній не має постійного зареєстрованого місця проживання. Тимчасове проживання в найманому житлі не можна вважати місцем постійного проживання. Зареєстроване місце проживання підозрюваного в Україні відсутнє. Жодного доказу про надання згоди власника житла про перебування підсудного під домашнім арештом не надано.
Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, відсутні відомості про наявність стійких соціальних з"язків, тому є достатньо підстав вважати, що він не зможе виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність застосування застави у мінімальному розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення та не буде непомірним тягарем для нього.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12022100050000301 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання з 17.30 год. 07 лютого 2022 року до 07 квітня 2022 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок пять тисяч чотириста ) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 10 лютого 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1