Справа № 646/651/22
№ провадження 1-кс/646/303/2022
10.02.2022 м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 у справі №646/651/22 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
У провадженні слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 646/651/22, провадження № 1кс/646/294/2022).
08 лютого 2022 року ОСОБА_3 подав до канцелярії суду письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , яка мотивована недовірою до слідчого судді.
Особа, яка подала заяву- ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом надіслання судової повістки та телефонограми на контактний номер телефону, вказаний у заяві, з урахуванням стислих строків розгляду справ цієї категорії, про причини неявки суду не повідомив.
Представник Харківської обласної прокуратури у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду заяви про відвід був повідомлений належним чином.
Особа, якій заявлено відвід - слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила розглядати заяву про відвід у її відсутність, зазначила, що пояснення давати не бажає.
Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов'язковою, тому неявка учасників судового провадження, належними чином повідомлених, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи заяви, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Нормами ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статтею 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Отже, положеннями ст. 75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення слідчого судді від участі у судовому провадженні.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому в оцінці вмотивованості відводу необхідно звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Положеннями статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_3 посилався на недовіру до слідчого судді ОСОБА_4 .
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, а містить лише власні припущення особи, яка подала заяву щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про певні порушення або упередженість з боку слідчої судді Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_4 шляхом проявів дій, що можуть виявити недовіру чи проявити неприйнятну поведінку слідчої судді.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що сам факт висловлення особою недовіри судді не є підставою для її відводу.
Так, для того, щоб висловлена особою недовіра судді була підставою для відводу судді, мають існувати обставини, які свідчать про відсутність певних суб'єктивного та об'єктивного критерію неупередженості.
У ході судового розгляду заяви про відвід слідчого судді суд не встановив жодних обставин, які б свідчили про наявність особистої зацікавленості судді ОСОБА_4 у розгляді (результатах розгляду) скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що суддя ОСОБА_4 не дотримала достатніх гарантій, які дозволяють виключити будь-який сумнів щодо її неупередженості та які є очевидними для стороннього поміркованого спостерігача.
Перевіривши доводи, викладені заявником, суд приходить до висновку, що викладені в заяві про відвід слідчого судді обставини не є підставою з огляду на положення статей 75, 76 КПК України для відводу слідчого судді.
Сумніви заявника щодо наявності у слідчого судді ОСОБА_4 можливості неупереджено розглянути його скаргу та прийняти рішення мають суб'єктивний, а не об'єктивний характер, та жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Суд наголошує, що визначене у КПК України право відводу не є інструментом, за допомогою якого судом першої інстанції надається оцінка прийнятим процесуальним рішенням судді, слідчого судді.
Будь-яких інших, визначених законом підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , в процесі розгляду заяви про відвід суд встановив.
За відсутності обставин, визначених ст. 75 КПК України, підстав відводу слідчого судді ОСОБА_4 не вбачається, а тому заява про відвід, розглянута в межах заявлених доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 у справі №646/651/22 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1