Справа № 646/705/22
№ провадження 1-кс/646/311/2022
10.02.2022 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
09 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме - мобільного телефону ТМ «Realme» RMX3231 Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , який 08 лютого 2022 року ОСОБА_5 добровільно видав, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження вказаним майном усім особам.
Клопотання обґрунтовано тим, що СД ВП №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до СД ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 , про те що 29 січня 2022 року близько 16 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа здійснила крадіжку мобільного телефону "Realme" C 11. (ІТС ІПНП 1913), який належить останньому.
08 лютого 2022 року ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон ТМ «Realme» RMX3231 Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , який він викрав у ОСОБА_4
09 лютого 2022 року вилучений предмет визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12022226170000057 від 07.02.2022.
Прокурор зазначає що, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, а також у зв'язку з необхідністю призначення та проведення у даному кримінальному провадженні експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та використані як докази під час судового розгляду, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просив клопотання задовольнити.
Особа, яка є власником вилученого майна - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання приходить до такого висновку.
З матеріалів, долучених до клопотання про арешт майна, вбачається, що СД ВП №1 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_5 від 08 лютого2022 року, останній добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон ТМ «Realme» RMX3231 Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , який він викрав на початку лютого у свого знайомого ОСОБА_6 .
Постановою дізнавача СД ВП №1 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 від 09 лютого 2022 року мобільний телефон ТМ «Realme» RMX3231 Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12022226170000057 від 07.02.2022.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тимчасово вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022226170000057 від 07.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на тимчасово вилучене майно - мобільний телефон ТМ «Realme» RMX3231 Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , який 08 лютого 2022 року ОСОБА_5 добровільно видав.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1