Справа № 635/4850/20
Провадження по справі 1-кп/635/24/2022
10 лютого 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000298 від 30.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220770000298 від 30.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються які були підставою для обрання та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначаючи про необхідність продовження тримання під вартою обвинувачених прокурор посилався на тяжкість інкримінованого обвинуваченим злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, та ту обставину, що по даному кримінальному провадженню допитані не всі свідки, а тому залишається ризик незаконного впливу на них з боку обвинувачених. Прокурор вважав відсутніми підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених на більш м'який.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, зазначав про відсутність зазначених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає, усі експертизи по справі проведені. Захисник зазначає, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою, та вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на таке.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.06.2020 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28.07.2020 включно.
В подальшому ухвалами Харківського районного суду Харківської області продовжувався строк дії застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Останній спливає 14.02.2022.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, не одружений, дітей не має, інкриміноване кримінальне порушення вчинив відносно свого рідного брата, що обґрунтовано свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого та можливість його переховування від правоохоронних органів та суду.
Крім того, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи. На теперішній час ОСОБА_5 інкримінується тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, що свідчить про його схильність до скоєння кримінальних правопорушень, в тому числі пов'язаних із застосуванням насильства.
При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд також враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання та даними про особу обвинуваченого, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину.
Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Суд також погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на теперішній час по даному кримінальному провадженню не допитані всі свідки, які є сусідами обвинуваченого, тому існує висока вірогідність впливу на них з боку обвинуваченого.
Крім того, потерпілий по даному кримінальному провадженню зареєстрований та проживає за однією адресою з обвинуваченим.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались під час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, суд не приймає доводи обвинуваченого та захисника про те, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, суд не може визнати обґрунтованими доводи захисника та обвинуваченого щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, зокрема на домашній арешт, та відмовляє у вказаному клопотанні.
При цьому необхідно зауважити, що позиція суду ґрунтується на принципі презумпції невинуватості та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкримінований обвинуваченому злочин.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання, покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 на строк 60 днів, тобто до 24:00 години 10.04.2022 включно.
Керуючись ст.ст. 314, 316 КПК України, суд -
Продовжити застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 24:00 години 10.04.2022 включно.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали проголошено 11.02.2022
Головуючий суддя ОСОБА_1