Справа № 631/459/19
Провадження № 1-кп/635/589/2022
08 лютого 2022 року Харківський районний суд Харківської області в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ? адвоката ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні в порядку частини третьої статті 331 КПК України вирішувалось питання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 звернувся до суду із письмовим клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувальної ОСОБА_6 , в якому посилався на те, що продовжують існування ризики, передбачені пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 КПК України (можливість переховування від суду та незаконного впливу на потерпілих у даному кримінальному провадженні), які стали підставою для обрання відносно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявні підстави, що свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, застосувавши до особи більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати інший не пов'язаний із триманням під вартою запобіжний захід.
Потерпілі ОСОБА_8 (діючи в тому числі як законний представник потерпілої ОСОБА_10 ) та ОСОБА_9 , представник потерпілих ? адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , прийшла до наступного висновку.
У відповідності до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вимогами частини третьої статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до частини першої статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, досліджуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 травня 2019 року відносно останньої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який продовжено на підставі ухвали слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 липня 2019 року, з визначенням розміру застави у сумі 192100,00 гривень. В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 було продовжено на підставі ухвал колегії суддів Харківського районного суду Харківської області, і в останнє на підставі ухвали колегії суддів Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року, на строк до 17 лютого 2022 року включно. Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 закінчується 17 лютого 2022 року.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_6 , колегія суддів враховує вік підозрюваної, стан її здоров'я, сімейний стан, відсутність постійного роду заняття, матеріальне становище та місце мешкання, а також з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність вчиненого діяння, тяжкість покарання за інкримінований обвинуваченій злочин, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, у зв'язку з чим прийшла до висновку, що наразі не перестав існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
При цьому ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України на момент розгляду вказаного клопотання втратив свою вагомість, оскільки свідки та потерпілий у даному кримінальному провадженні під час судового розгляду в безпосередньо вже були допитані, а тому колегія суддів вкотре виключає його із переліку.
Виходячи з приведеного вище та згідно статей 7-9 КПК України, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченій злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння у вчиненні якого остання обвинувачується. Разом з тим, на теперішній час не досліджено всі зібрані у справі докази. Отже, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченій, остання може переховуватись від суду. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченій та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також частини першої статті 197 КПК України, згідно яких строк застосування запобіжних заходів, в тому числі, і тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, спрямований на уникнення ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 .
Колегією суддів вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченої альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище обставин, на думку суду, враховуючи те, що у справі не допитано потерпілих і не досліджено доказів, виключає застосування таких. При цьому, наразі жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченої під вартою.
При цьому необхідно зауважити, що колегія суддів ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкримінований обвинуваченій діяння.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 331, 371-372 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Клопотання прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувальної ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 08 квітня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а ОСОБА_6 в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Повний текст ухвали оголошено 11 лютого 2022 року
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3