Справа № 645/725/22
Провадження № 2-о/645/42/22
11 лютого 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Погудіної Д. О.,
учасники справи: заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою встановлення факту смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит, Луганської області.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що є сином ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит, Луганської області. Отримати свідоцтво про смерть матері у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. ОСОБА_1 зазначив, що встановлення даного факту необхідно, для державної реєстрації факту смерті, отримання свідоцтва про смерть.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.02.2022 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
В судове засідання заявник не з'явився, надавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою доводи заяви підтримав та просив задовольнити.
В судове засідання представник Індустріально-Немишлянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України подано сином померлої ОСОБА_2 .
Як вбачається з свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.08.1974 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 358 від 16.09.2021 року, та довідки про смерть № 358 від 16.09.2021 року, причина смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 : хронічна серцева недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз, ішемічна хвороба серця.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 була громадянкою України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
За статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Згідно ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1, глави 5, розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року №3307/5), встановлено, що підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Частиною другою статті 319 ЦПК України закріплено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення смерті особи в певний час, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
У відповідності з ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Факт смерті ОСОБА_2 , підтверджується наданими письмовими доказами, з яких вбачається, що, дійсно остання, яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит, Луганської області.
З огляду на те, що факт смерті ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи і це необхідно заявнику для державної реєстрації факту смерті та отримання свідоцтва про смерть, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 як такої, що ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 247, 259, 263-265, 317, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Антрацит, Луганської області.
Копію рішення надіслати до Індустріально-Немишлянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місце розташування: 61123, м. Харків, вул. Валентинівська б. 31.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2022 року.
Суддя - І.В. Ульяніч