Справа № 645/7040/21
Провадження № 1-кп/645/343/22
09 лютого 2022 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника. Крім того, прокурор подав клопотання про продовження обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зникли, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, можуть незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Крім того прокурор вказала, що обвинувачений, будучи раніше судимим за вчинення тяжкого корисливого злочину, маючи не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, скоєного із застосуванням насильства, знов вчинив тяжкий злочин, а отже з огляду на суворість передбаченого санкцією інкримінованих статей КК України покарання у виді позбавлення волі, при обранні відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного із перебуванням в державній установі пенітенціарної системи, ОСОБА_4 буде мати можливість перетину державного кордону України або лінії розмежування непідконтрольної території України зі спеціальним статусом, в якій діє операція об'єднаних сил, які географічно розташовані на невеликій відстані від місця його проживання. Крім того, оскільки ОСОБА_4 надавались на ознайомлення матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення - у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування. Розгляд справи по суті не розпочато, потерпіла та свідки по справі не допитані. Також прокурор надав письмові клопотання для залучення до матеріалів справи. Крім того просив суду призначити розгляд кримінального провадження у закритому судовому розгляді.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Крім того зазначив, що проти клопотання заперечував, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. В обґрунтування клопотання захисник посилався на недоведеність вини обвинуваченого, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначив, що не допитані свідки та потерпіла не є підставою для продовження строку, нових підстав прокурор не зазначив.Проти призначення розгляду кримінального провадження у закритому судовому розгляді не заперечував.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, проти клопотання прокурора заперечував, клопотання захисника підтримав, зазначив, що заявлені прокурором ризики відсутні. Докази його винуватості відсутні. Проти призначення розгляду кримінального провадження у закритому судовому розгляді не заперечував.
Прокурор проти клопотання адвоката заперечував.
Потерпіла ОСОБА_6 не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та заперечувала проти клопотання адвоката.Проти призначення розгляду кримінального провадження у закритому судовому розгляді не заперечувала. Також зазначила, що під час досудового слідства при проведенні слідчих дій, ОСОБА_4 висловлював погрози на її адресу і тому зараз вона побоюється за своє життя у разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст.. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність осіб.
Учасниками судового провадження було заявлено клопотання про здійснення провадження у закритому судовому засіданні, враховуючи, що розглядається справа про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, є необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність осіб.
Таким чином суд приходить до висновку про здійснення розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
Стосовно клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну обраного запобіжного заходу на домашній арешт, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Як зазначено уст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ухвалою суду від 27.10.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).
Судом вивчалися данні особистості ОСОБА_4 та було встановлено, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, задовольняється випадковими заробітками різноробочим на будівництві, інформація про офіційне працевлаштування відсутня, а отже, законні джерела існування до теперішнього часу відсутні.
При наданні оцінки ступеню ризику, зазначеного прокурором, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, поєднаного із застосуванням насильства. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на потерпілу, яка судом не допитана, з метою переконання або змушення останньої надати покази в вигідному для себе, ОСОБА_4 аспекті є реальним.
Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки згідно анкетних даних ОСОБА_4 неодноразово раніше судимий.
Суд також враховує, що обвинувачений не має легальних офіційних джерел доходів на території України, а тому є ризик можливого вчинення ними іншого кримінального правопорушення. В ході судового розгляду ще не допитані потерпілі та свідки, а тому продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу на них з метою дачі ними показань, які б влаштовували обвинуваченого. Також суд враховую позицію потерпілої, яка висловлювала побоювання внаслідок погроз з боку обвинуваченого.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством.
Крім того враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, поєднаного із застосуванням насильства, з метою запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від суду, вчиняти кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше є судимий за умисні та корисливі злочини, обвинувачується у кримінальних правопорушеннях, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років, не має міцних соціальних зав'язків та не має постійного джерела доходу,а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів. Зазначені обвинуваченим обставини про те, що він ніколи не перебував у розшуку, добровільно з'явився до відділу поліції, співпрацював зі слідством, не мешкає за місцем реєстрації, оскільки там не можливо працевлаштуватися, заслуговують уваги, але на даний час не можуть слугувати підставою для обрання запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв'язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.
З огляду на те, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього - ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, із застосуванням насильства, не має постійного місця мешкання в м. Харкові, ні працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, продовжують існувати.
Посилання сторони захисту та обвинуваченого на недоведеність пред'явленого обвинувачення та відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 187 КК України зводяться до незгоди з пред'явленим обвинуваченням.
У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, наявність складу злочину, правильність кваліфікації його дій, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті. Кримінальне провадження знаходиться на стадії початкового судового розгляду, докази судом на даний час в повному обсязі не досліджені, і на думку суду, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про зменьшення раніше встановлених ризиків.
Суд, при розгляді справи по суті, має право самостійно та безпосередньо дослідити надані сторонами докази, надати їм відповідну правову оцінку, виклавши висновки у прийнятому рішенні.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного, в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою належить відмовити.
Стосовно визначення суми застави, суд зазначає, що, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосуванням.
Підстав для визначення розміру застави, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, у даному кримінальному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 9 квітня 2022 року включно.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 187КК України в закритому судовому засіданні на 17 лютого 2022 року о 11 год. 00 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілу та свідків згідно обвинувального акту
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд міста Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали в іншій частині оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -