11.02.2022
Справа 431/6391/21
Провадження 2/431/251/22
11 лютого 2022 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Яковенко А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Старобільської міської ради про зняття з реєстраційного обліку,
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Старобільської міської ради про зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - їх діти також є співвласниками вказаної квартири, але фактично в ній не проживають з 2014 року. Їх син ОСОБА_5 помер. Реєстрація відповідачів позбавляє їх можливості оформити житлову субсидію. Просять суд зняти відповідачів з реєстраційного обліку у вищевказаній квартирі.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 11.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Старобільської міської ради в частині вимог про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщеннямзалишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача - Старобільської міської ради Луганської області в особі міського голови не з'явився, суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача, не заперечує проти задоволення позову.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Старобільською РДА 03.09.1996 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках.
Згідно довідки виконавчого комітету Старобільської міської ради № 159 від 19.11.2021 року та копії домової книги, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживають з 2014 року.
Крім того, факт реєстрації відповідачів за вказаною адресою підтверджується інформацією УДМС України в Луганській області 10.01.2022 року, наданої на запит суду, щодо встановленого місця проживання (перебування) особи.
Відповідно до статей 12,13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановлюючи наявність порушеного права позивачів з боку відповідачів, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4.11.1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 33, 34, 36 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та положень ст. ст.4,13,19,78,81 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Основні права та свободи людини, серед яких право на недоторканність житла, закріплені та гарантуються не лише в національному законодавстві держав, а й на міжнародному рівні. Однією з основних міжнародних гарантій цих прав є Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини, у ст.8 якої передбачається просторовий аспект права на приватне життя право на повагу до житла. У ч.1 цієї статті зазначається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (див. рішення від 27 травня 2004 р. у справі «Коннорс проти Сполученого Королівства» (Connors v. the United Kingdom), заява № 66746/01, п. 82).
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, вимоги позивачів знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, також беручи до уваги відсутність відповідачів в спірному будинку понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Старобільської міської ради про зняття з реєстраційного обліку - законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 386,391,405 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Старобільської міської ради про зняття з реєстраційного обліку - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Старобільську міську раду Луганської області зняти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.В. Олійник