Справа № 462/2115/21 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.
Провадження № 22-ц/811/3283/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:70
25 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В.
секретаря: Іванової О.О.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну та зменшення розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі мирової угоди від 26 лютого 2020 року, затвердженої ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року та стягувати аліменти в розмірі 3000 грн щомісячно. Свої вимоги мотивує тим, що станом на даний час розмір аліментів, які стягуються на підставі зазначеної ухвали суду є для нього не підйомним у зв'язку зі змінами, які сталися в його матеріальному стані, а саме він ніс значні додаткові витрати у зв'язку із хворобою та смертю батька, у зв'язку із хворобою батька він не міг працювати, а відтак його доходи значно зменшились. Окрім цього, зазначає, що матеріальний стан відповідача значно покращився. У зв'язку з наведеним просив позов задовольнити.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну та зменшення розміру аліментів - задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений на підставі мирової угоди від 26 лютого 2020 року, затвердженої ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року, та стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що твердження про погіршення майнового становища позивача не відповідає дійсності, оскільки згідно з відомостями сайту компанії «Іноксофт Девелопмент» він є викладачем курсу, а згідно договору про надання послуг з розробки програмного забезпечення, надає платні послуги щодо тестування програмного забезпечення. Звертає увагу суду на те, що інформація щодо доходів позивача не є вичерпна та об'єктивна, оскільки він сам визнав, що ним не долучено до матеріалів справи інформації про надходження коштів на усі належні йому рахунки. Висновок суду щодо суттєвої зміни матеріального стану позивача є необґрунтований, оскільки здійснений на підставі неповної інформації про доходи позивача. Звертає увагу суду на те, що позивач є працездатним високваліфікованим працівником у газулзі ІТ-технологій, інших осіб на утриманні у нього немає.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2007 року по 29 жовтня 2019 року /Т-2 а.с.170-172/.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 убачається, що батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /Т-1 а.с.15/.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року затверджено мирову угоду між позивачем та відповідачем, відповідно до якої останній зобов'язався позивачу сплачувати щомісячно, починаючи з 01 лютого 2020 року та до досягнення дитиною 18 років аліменти у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., окрім цього зобов'язався сплачувати додаткові витрати на утримання дитини, а саме щомісячну оплату навчання в школі, щомісячну оплату занять футболом, щомісячну оплату занять на ударних інструментах, відвідування басейна /Т-1 а.с. 206-208/.
Відповідачем не надано доказів, що позивач неналежним чином виконував умови мирової угоди, окрім цього позивач надав квитанції про перерахунок грошових сум за період з вересня 2019 року по лютий 2021 року на утримання дитини від 4 000,00 грн до 21045,10 грн щомісячно /Т-1 а.с.25-44, 143-182/.
Заборгованість позивача по сплаті аліментів відсутня.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відбулись істотні зміни в матеріальному стані позивача, що є підставою для зменшення розміру призначених аліментів.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статей 51 Конституції України, ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров'я.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Позивач на підтверження своїх вимог щодо погіршення свого майнового стану надав податкові декларації за 2018-2021 рр.
З податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 убачається, що загальна сума його доходу за 2018 рік становила 1526117,19 грн. /Т-2 а.с. 98-99/, загальна сума його доходу за 2019 рік становила 1492035,92 грн. /Т-2 а.с. 107-108/, загальна сума його доходу за 2020 рік становила 990148,49 грн. /Т-2 а.с. 119-120/, загальна сума його доходу за перше півріччя 2021 року становила 61281 грн. /Т-2 а.с. 125-126/.
Суд, аналізуючи вищевказані податкові декларації, встановив, що середньомісячний дохід позивача у 2018 році складав приблизно 127 176 грн. (1526117,19 грн. : 12 = 127 176 грн.), у 2019 році складав приблизно 127 336 грн. (1492035,92 грн. : 12 = 124 336 грн.), у 2020 році складав приблизно 85 512 грн. (990148,49 грн. : 12 = 85 512 грн.), за перше півріччя 2021 року складає приблизно 10213,50 грн. (61281 грн. : 6 = 10213,50 грн.).
Також, позивачем було подані докази на підтвердження понесення значних витрат на лікування свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квитанції на загальну суму 200000 грн /Т-1 а.с. 52-56, 62-121/, що вказує на зменшення його заощаджень.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що позивачем доведено той факт, що його майновий стан у 2021 році значно погіршився порівняно з його майновим станом на день укладення мирової угоди, тобто, станом на 26 лютого 2020 року.
Також учасниками справи в суді першої інстанції було визнано, що дитина на даний час припинила відвідування гуртка по ударних інструментах, а секцію футболу відвідує вкрай нерегулярно.
Тому за вказаних обставин, оскільки з січня 2021 року майновий стан позивача погіршився, а його середньомісячний дохід складає приблизно 10213,50 грн., суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, про те що, позивач не спроможний на даний час сплачувати витрати на навчання дитини та відвідування басейну, а відтак зменшив розмір стягнення аліментів. Разом з цим, беручи до уваги, що позивач є працездатним, висококваліфікованим працівником у галузі IT-технологій, інших осіб на утриманні він на даний час не має, суд правильно дійшов до висновку, що 4000 грн. аліментів у твердій грошовій сумі, що стягуються з позивача на користь відповідача буде відповідати вимогам розумності та є співмірним витратам, які мають нести батьки на утримання дітей, а також, зможе забезпечити нормальні та гідні умови для життя дитини.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Таким чином, справи в спорах про зменшення розміру аліментів не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Суд першої інстанції даний спір в порушення норм ч.4 ст. 274 ЦПК України розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Ураховуючи наведене, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 серпня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну та зменшення розміру аліментів - задоволити частково.
Змінити розмір стягнення аліментів, встановлений на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:10.02.2022.
Головуючий
Судді