Справа № 452/1937/20 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.
Провадження № 22-ц/811/3275/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:70
25 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В.
секретаря: Іванової О.О.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Самбірської міської ради, - про припинення стягнення аліментів,
У провадженні місцевого суду перебуває зазначений позов. Представником позивача ОСОБА_4 заявлено про його забезпечення шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом №452/3783/19 від 17.03.2021, що виданий на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2020, оскільки ОСОБА_3 на даний час оспорюється присуджений розмір аліментів вищезгаданим рішенням суду і ставиться питання про звільнення боржника за виконавчим провадженням від сплати аліментів.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №452/3783/19, виданого 17.03.2021 Самбірським міськрайонним судом Львівської області на підставі рішення цього суду від 14.02.2020 про стягнення із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із 13 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, - до ухвалення рішення по справі про припинення стягнення аліментів на неповнолітнього сина та набрання цим судовим рішенням законної сили.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позивач звернувся в суд з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина і не оскаржував виконавчий документ, на підставі якого проводиться стягнення з нього аліментів на користь відповідача (матері дитини), тому відсутні підстави для застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення стягнення за виконавчим документом. Вважає, що в даному випадку забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на дитину фактично зупиняють виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призводить до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду. Просить ухвалу суду скасувати.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. ОСОБА_3 просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не повністю відповідає.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову виходив з того, що у поданій заяві про забезпечення позову позивачем ставиться питання про припинення аліментних зобов'язань, присуджених рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2020, тому відповідно стягнення за вищевказаним судовим рішенням повинно бути зупинене до вирішення справи по суті, оскільки продовження стягнення в разі зміни стягнення аліментів приведе до порушення прав позивача, оскільки процедури регресного стягнення аліментів не існує. Тому, із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до переконання, що заява про забезпечення позову є підставною і такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом установлено, що на виконанні перебуває виконавчий лист №452/3783/19 від 17.03.2021, що виданий на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2020
Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення з нього аліментів на утримання дитини на підставі судового наказу. Тобто, на час розгляду справи заявник просить фактично задовольнити його позовні вимоги в частині припинення стягнення аліментів, шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
На стадії виконавчого провадження виконавчий документ виданий на підставі рішення суду, прирівнюється до напису нотаріуса.
При цьому обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично зупиняє виконання судового рішення у іншій справі.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, зупинення стягнення аліментів порушує права відповідача, як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті і завданням цивільного судочинства та є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.
За таких обставин оскаржуване судове рішення не може вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом №452/3783/19 від 17.03.2021.
Керуючись ст.ст. 367, 368, ч.2 ст.378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:10.02.2022.
Головуючий
Судді