11.02.2022 Справа №607/22084/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., особи, щодо якої розглядаються матеріали ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №658927 від 17.11.2021 року, ОСОБА_1 17.11.2021 року о 01 год. 40 хв., на вул. Привокзальний майдан, 1 у м. Тернополі, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, виражався в сторону працівників охорони нецензурною лайкою, чим вчинив дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо наявності провини у вчиненні правопорушення, що вказане в протоколі, зазначивши, що дій вказаних у протоколі він не вчиняв, а тому просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
В ході розгляду справи судом дослідженні матеріали справи: дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №658927 від 17.11.2021 року щодо ОСОБА_1 ; відеозапис, що міститься на диску; протокол про адміністративне затримання №135459 від 17.11.2021 року щодо ОСОБА_1 ; пояснення ОСОБА_1 від 17.11.2021 року; постанови ГАБ №640322 від 17.11.2021 року та ГАБ №640321 від 17.11.2021 щодо ОСОБА_1 ; рапорт поліцейського взводу роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Янішевського С. від 17.11.2021 року; рапорт молодшого інспектора взводу №1 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Тернопільській області Комешкеряєва О. від 17.11.2021 року
Ст.173 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Так, проявом хуліганських дій є будь які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона правопорушення - дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у них відсутні належні докази які б підтверджували, що ОСОБА_1 було вчинено дії, в результаті яких він прагнув та передбачав, що буде порушений громадський порядок, відсутній хуліганський мотив поведінки, що є обов'язковою ознакою об'єктивної та суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, із долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських не вбачається дій які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а лише зафіксовано момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши докази, надані працівниками поліції, суддя приходить до переконання, про відсутність в матеріалах наданої суду справи про адміністративне правопорушення даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Протокол же про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, не спростованих презумпцій факту.
З цих підстав, суд не приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 , оскільки фабула адміністративного правопорушення, викладена в самому протоколі, не відображає дійсних обставин, здобутих під час слухання справи в суді, що аж ніяк не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а інших доказів, які б підтверджували вину немає.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так як в судовому засіданні не підтверджено обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративну справу, слід провадженням закрити.
Керуючись ст.9, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Адміністративну справу, порушену відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.173 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Братасюк